Школи без учнів у класах: чому на Сумщині зберігають 37 дистанційних закладів
У 2026–2027 навчальному році в Сумській області діють 280 шкіл. Однак через безпекову ситуацію 37 із них працюють лише дистанційно, а ще 14 — у змішаному форматі. Чому громади зберігають заклади без учнів у класах та скільки коштів з держбюджету на це передбачено — розповідають експерти та голова однієї з релокованих громад.
У 16 громадах Сумщини усі школи діють дистанційно
У восьми громадах Сумщини школи працюють у змішаному форматі, у 16— лише дистанційно, йдеться у відповіді департаменту освіти і науки Сумської ОДА на запит Суспільного.
У частині прикордонних громад області дистанційно діють не лише школи, а й органи місцевого самоврядування, зазначили в регіональному офісі «U-LEAD з Європою» у Сумській області.
«Органи місцевого самоврядування десяти громад (Великописарівської, Краснопільської, Миропільської, Юнаківської, Хотінської, Миколаївської сільської, Річківської, Новослобідської, Шалигинської, Есманьської) на сьогодні вимушені працювати за межами своїх територій. Водночас, у деяких населених пунктах, віддалених від зон найбільшої небезпеки, продовжують функціонувати старостати, заклади освіти, охорони здоров’я», — зазначає Ростислав Савченко, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою».
Як фінансуються школи Сумщини
У 2026 році на оплату праці педагогів шкіл області розподілено 3 545,9 млн грносвітньої субвенції. Для 16 громад, де всі заклади загальної середньої освіти працюють дистанційно, передбачено 380,5 млн грн, повідомили Суспільному в департаменті освіти і науки Сумської ОДА.
Обсяг субвенції для кожного місцевого бюджету визначають за формулою. Вона враховує кількість учнів, педагогів, наповнюваність класів, навантаження. Форма навчання при цьому не враховується. Розподіл коштів між закладами громади здійснює сама громада, зазначили в департаменті.
«Школа діє в інтересах учнів»
На думку експерта ГО «Бюро аналізу політики» Віктора Бобиренка, слід закрити ті заклади, куди діти не можуть ходити. Кошти з субвенції, за його словами, потрібно передавати тим школам, які згодні й можуть прийняти цих учнів.
«Діти фізично перебувають у Сумах чи далі, можливо, у Вінниці або за кордоном. Але чомусь ми видаємо субвенцію, щоб їх навчали онлайн. Учителі, якщо вони професіонали, переходять до школи, де навчання очне або змішане. А тут: давайте збережемо школу, щоб було де працювати вчителям. Стоп. Школа діє в інтересах учителів? Опосередковано так. Але насамперед — в інтересах учнів».
За словами Віктора Бобиренка, голови громад зацікавлені зберегти школи, бо так зберігається й сама громада: поки є освітня субвенція й соціальна дотація. Водночас він зазначає, що витрати на субвенції для дистанційних шкіл некритичні.
«Це не критично для бюджету, що в нас є такі школи. Але давайте подумаємо про дітей. Діти, які вже два, три, чотири, а то й п’ять-шість років не бачили своїх однокласників або бачили лише в “зумі”. Думаємо не про вчителів і голів громад, а про дітей».
Особливістю Сумщини є те, що громади релокуються в межах області, зазначив Ростислав Савченко.
«Це дає їм можливість зберігати зв’язок зі своїми жителями. Важливо розуміти, що релокація не означає зупинку роботи громади. Навіть за умов фактичної неможливості працювати на своїй території громада продовжує виконувати повноваження, забезпечувати життєдіяльність та представляти інтереси своїх жителів», — уточнює керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області.
«Є зобов’язання перед дітьми й людьми похилого віку»
Хотінська громада нині віднесена до зони активних бойових дій і релокувалася в Суми. Місцевий ліцей функціонує дистанційно. За словами голови громади Миколи Торяника, діти самі захотіли навчатися в школі, якої фізично вже немає. Причини: звичка до вчителів і класу та ностальгія за громадою.
«Якби були кращі варіанти, і батьки, і діти пішли б до сумських чи інших шкіл. Якість навчання не гірша, ніж у Сумах. 15 чи 20 кілометрів, коли йде лінія фронту, навчати дітей навіть в підвалах — це безпекова ситуація. Їх треба привести, їх треба відвести».
Нині Хотінська громада з власного бюджету дофінансовує певні категорії освітніх видатків, зазначив Микола Торяник. У громаді створили центр, де надають послуги. Крім того, дофінансовують амбулаторію.
«Є бюджет, є наші зобов’язання перед нашими дітьми, перед нашими людьми похилого віку».
Які дотації є для громад в умовах війни
На сьогодні окремої універсальної дотації, призначеної виключно для громад, які релокували свої органи управління або комунальні заклади, законодавство не передбачає, уточнив Ростислав Савченко. Але існують механізми фінансової підтримки.
Зокрема, додаткова дотація місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях, що зазнали негативного впливу війни. Право на таку підтримку визначається не самим фактом релокації, а залежить від обсягу фінансових втрат бюджету відповідної громади.
Також у 2026 році було передбачено нову додаткову дотацію з державного бюджету — на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії.
«Будь-яка субвенція надається для використання на певну мету. Релоковані громади можуть брати участь у загальнодержавних або обласних програмах фінансової підтримки на загальних умовах, відповідно до їхнього цільового призначення та встановлених критеріїв. Це, зокрема, освітня субвенція, субвенції на реалізацію інфраструктурних та відновлювальних проєктів, облаштування укриттів, забезпечення потреб освітньої та соціальної інфраструктури тощо», — додав Ростислав Савченко, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області.
Джерело: Суспільне Суми.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію