Шосткинщина прощалася із захисником Олександром Сигутою

Добрий, чуйний, надійний, працьовитий, відповідальний… Саме таким залишиться Олександр Сигута для всіх, хто знав і любив його. Тривалий час чоловік працював  у будівництві. У вільний від роботи час захоплювався риболовлею. Допомагав батькам зі справами на городі, а пізніше – опікувався власною дачею і садом.

У січні 2023 року наш земляк добровільно став на захист Батьківщини. У складі штурмової бригади йому довелося побувати на найгарячіших напрямках фронту – в районі Волновахи, Мар’їнки, Покровська… Боронив Запорізький напрямок. За роки служби отримав 8 контузій, кілька разів проходив тривале лікування… Але завжди повертався у стрій. За бойовий позивний обрав собі «Дід», адже був старший переважної більшості побратимів… Він дійсно був для них надійною підтримкою та мудрим порадником, по-батьківські опікувався молодими солдатами.

Навіть маючи серйозні проблеми зі здоров’ям, Олександр Петрович продовжував робити свою справу на фронті – наполегливо, спокійно, стійко. «Як я можу ховатися?! Я буду там, де мої хлопці!», – відповідав він на всі вмовляння рідних і друзів… За сміливість, патріотизм і зразкове виконання службових обов’язків був неодноразово відзначений Почесними грамотами, нагороджений медаллю «Ветеран війни. Учасник бойових дій».

2 жовтня він спілкувався з дружиною… Мріяв про Перемогу, про повернення додому, про теплу зустріч у родинному колі. Перебування в екстремальних фронтових умовах наклало своє тавро… Додало сивину скроні, виснажило… Таким він відійшов у Вічність наступного дня.

3 жовтня ворожий БПЛА підірвав автівку з Олександром і ще кількома військовими… Двоє захисників загинули, троє отримали поранення. До останніх хвилин життя він залишався вірним Батьківщині…