Шосткинщина провела в останню путь захисників Максима Нагорянського та Едуарда Калініченка
Сьогодні, 23 серпня, Шосткинщина вкотре оплакувала захисників. Шосткинці прощалися з 44-річним Максимом Нагорянським та 58-річним Едуардом Калініченком.
Нагорянський Максим Миколайович народився 30 червня 1980 року в Шостці, був єдиною дитиною у батьків. Закінчив ЗОШ №8, фахову освіту здобув на базі Шосткинського хіміко-технологічного коледжу і отримав професію «технік-механік». Строкову службу проходив у складі сил зв’язку, після повернення з армії здобув вищу освіту у Шосткинському інституту СумДУ (інженер-механік). Трудову діяльність розпочав на провідному підприємстві міста (працював робочим, пізніше – майстром), потім – у Шосткинському районному відділі управління МНС (водій бойової машини).
Максим Миколайович завжди велике значення надавав родині, турбувався та оберігав дружину Людмилу та двох діток. За словами близьких, він був врівноваженою та спокійною людиною, товариською, відкритою. Мав багато друзів і нікому не відмовляв у допомозі. Однією з найяскравіших рис характеру було прагнення до справедливості.
Вранці 24 лютого 2022 року Максим вже стояв у черзі до військового комісаріату, щоб записатися добровольцем. Того ж дня був мобілізований до лав ЗСУ. Як людині з багатим життєвим і професійним досвідом, Максиму Миколайовичу довелося бути корисним на різних напрямках. Водій, електрик, механік, розвідник-навідник. Він завжди був там, де була потрібна допомога. Приймав безпосередню участь у захисті Батьківщини за напрямками: с.Міньківка (Соледарська громада, Бахмутський район, Донецька Область), с.Веселе (Липецька громада, Харківський р-н, Харківська область), м. Лиман (Краматорський р-н, Донецька область), м.Красногорівка (Маріїнська громада, Покровський р-н, Донецька область). Нагороди: медаль «Ветеран війни. Учасник бойових дій» та нагрудний знак «Окремий батальйон ТРО».
За роки фронтової служби чоловіку випала нагода кілька разів побачитися з родиною, впродовж коротких відпусток. Вдома на нього дуже чекала дружина та двоє неповнолітніх дітей…
8 серпня родина отримала тривожну звістку з фронту. Майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, старший солдат Максим Нагорянський отримав складне, комплексне поранення під час несення військової служби на території Покровського району Донецької області. Дні і ночі боролися лікарі за життя Максима Миколайовича, але дива не сталося…
Чоловік відійшов у Вічність 19 серпня. За весь період після поранення наш земляк не приходив до свідомості, не мав змоги сказати близьким людям останні, найголовніші слова.. Але ці слова вигравірувані на його іменному жетоні: «Правило перше – ніколи не здавайся. Правило друге – пам’ятай про правило перше!». Він ніколи не здавався. Ні ворогу, ні життєвим труднощам. До останнього подиху залишився вірним сином України.
Калініченко Едуард Михайлович народився 9 червня 1966 року у Шостці, був старшим братом у родині. Після здобуття середньої освіти на базі ЗОШ № 11 вступив до військового училища, потім тривалий час працював у пожежній частині. У 1992 році повернувся до рідної Шостки і понад 30 років віддав Державній службі охорони.
Колеги та друзі пам’ятають його як добру та врівноважену людину, надійну та відповідальну, відкриту до спілкування. Він вмів вислухати іншого, допомогти та бути поряд у складній ситуації. Дуже любив дітей, легко знаходив з ними спільну мову. Був одружений, мав сина. Мріяв дочекатися на онуків… Головною цінністю життя для чоловіка була його родина, турбота про дорогих людей. Вільний від роботи та домашніх турбот час Едуард Михайлович віддавав риболовлі. Разом з молодшим братом і сином вони побували у багатьох куточках Шосткинщини, знали всі «рибні» місця… Улюблена фраза, яку він промовляв у всіх складних життєвих ситуаціях була “БЫТЬ ДОБРУ”, вона залишиться назавжди в пам’яті всіх близьких.
У квітні цього року Едуард був мобілізований до лав ЗСУ, щоб зі зброєю у руках захищати рідну Україну… Трагічний випадок обірвав життя шосткинця…
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ