Сільські школи, де менше ста учнів, – під загрозою закриття
Міністерка освіти та науки України Ганна Новосад нещодавно збентежила освітян заявою про закриття малокомплектних шкіл. Вона пояснила це тим, що середня вартість підготовки учня в Україні становить 21 тис. гривень, а в маленьких сільських ЗОШ – 100 тисяч.
«Сьогодні ми бачимо, що школи, де навчається менше 100 дітей, дають об’єктивно погану якість освіти. Наша ціль – щоб у кожній ОТГ була своя опорна ЗОШ, куди підвозились би діти, де були б окремо створені лабораторії, утеплення», – зазначила вона.
Як прокоментувала начальник відділу освіти Глухівського району Наталя Волончук, наразі ніяких офіційних наказів та документів про закриття малокомплектних шкіл на Глухівщині не було, але навколо цього питання вже давно ведуться розмови в департаменті. “Думаю, неможливо, щоб школи до 100 учнів закрили, адже це майже усі ЗОШ у районі. Але мова може піти про пониження ступеня та оптимізацію закладів до 30-40 дітей. Демографічна ситуація в нас, на жаль, критична, тому майбутнє – за опорними закладами. Усе ж базові школи у селах мають лишитися”, – поділилася Волончук.
Для прикладу: на Глухівщині більше 100 учнів нараховується лише в чотирьох закладах: Есманській та Шалигинській ЗОШ, Баницькому та Березівському НВК. Хоча навіть у цих опорних школах повинно бути не менше 200. І це теж поступово вже стає проблемою. Як мінімум у чотирьох ЗОШ, не враховуючи філій опорних шкіл, навчаються 30-40 дітей: у Будівельному, Кучерівці, Сопичі, Студенку. А в решті закладів їхня кількість – від 50 до 80. За останні роки вже припинило роботу чотири сільських школи: у Бачівську, Іващенковому, Ходиному та Яструбщині.
Новим викликом стало рішення міністерства не фінансувати з державного бюджету 10-11 класи до 5 чоловік. Це прискорить процес перетворення малокомплектних шкіл на філії з пониженням ступеня. На Глухівщині одразу постало питання про закриття класу в кучерівській школі, де заняття відвідують лише 4 учня. Поки районна рада прийняла рішення фінансувати його утримання зі власного бюджету. Однак, чи довго на такій «благодійності» протягне зміліла мережа сільських закладів – питання відкрите.