“Гамлет” у сумській версії: реп, кітч і тітушки
Щепкінці порадували жителів обласного центру новою театральною прем’єрою. Цього разу вони вирішили поставити трагедію великого майстра драматургії Вільяма Шекспіра
To be or not to be?
Вчора «гамлетівське» «бути чи не бути» витало навіть в повітрі обласного центру. Адже шанувальники театрального мистецтва уже давно чекали на цю прем’єру, тому обговорювали її вже перед початком самої вистави. Тим більше, що цьому сприяла і прес-конференція, на якій директор Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна Микола Юдін заінтригував журналістів: «Задумка поставити «Гамлета» блукала по цьому театру з 2010 року. І ось нарешті з нами «погодився співпрацювати» Шекспір, «дав своє добро». Ми підійшли досить серйозно до постановки всесвітньо відомого твору. Цікавим є творче втілення цієї п’єси, образи, костюми, оформлення».
А художник по костюмах Алія Байтенова додала: «Режисером переді мною було поставлене чітке завдання щодо костюмів та стилю вистави. Це мав бути «кітч». Я ж «плавала на межі» кітчу. Що з цього вийшло − побачите самі».
І ось настала довгоочікувана мить − третій дзвоник, відкриття завіси і початок вистави.
Українська Данія чи данська Україна?
Що я можу сказати про «Гамлета» по-сумськи? Точно нестандартно, оригінально і цікаво. Впевнена, що жодна людина не вийшла після прем’єри байдужою.
Особисто мені сподобалася гра Романа Козака. Гамлет у його виконанні практично такий, яким я могла би його уявити, перечитуючи безсмертне творіння Шекспіра.
До речі, художній керівник театру Антон Меженін про свій вибір акторів на цю роль сказав так: «Хто такий Гамлет? Це людина, яка не вписується в суспільство. Тому я принципово на роль шукав акторів поза межами театру. У нас два акторських склади, і обидва Гамлети − це «свіжа кров», нова енергія. Це актор аматорського театру Сум Дмитро Буряченко та режисер Роман Козак, який працює у нас із листопада минулого року».
Також, як завжди, неперевершеною була Євгенія Климівна Серебрякова. Від її монологу − мурашки по шкірі. Лаерт у виконанні Владислава Калініченка на початку вистави зачаровував своїми комічними репліками і пустотливим легким характером, а актор Віталій Хоменко − справжнісіньким репом. Репчик у Данії часів Шекспіра − оригінальний поворот сюжету.
До речі, таких поворотів у виставі було чимало. Як вам молодики у спортивних костюмах? Натяк на Україну трирічної давнини, коли подібних суб’єктів «тітушками» називали? Можливо. А сучасний танець мандрівного театру під всім відомий хіт сучасності? Теж переносить нас мимоволі із Данії в молодіжну тусовку нашого часу.
Що обов’язково знайдете у цій виставі, так це її багатошаровість і символічність. Ніби уже розгадав загадку однієї деталі як вона поєднується із сусідньою і ти вже сумніваєшся, а чи читав ти Гамлета взагалі? Чи може це вплив письменника сучасності Юрія Андруховича, переклад якого і використовував режисер, чи може свідомий посил до української реальності, але «Гамлет» у щепкінців вийшов «українським», навіть сумським.
До речі, саме з цією виставою наш театр ім. Щепкіна є учасником всеукраїнської акції-конкурсу «Art Ukrane»-2017. Цей проект має на меті привернути увагу до театрального мистецтва. Всього у конкурсі беруть участь 22 театри. У першому турі за улюблений театр голосують глядачі. Другий же визначить переможця серед трьох кращих храмів Мельпомени. Тож, успіхів вам, щепкінці.
АЛЬОНА КАРПОВА
Джерело: http://sumynews.com/