Липоводолинські АТОвці вимагають від влади розуміння
Олександр Солоников, голова ГО “Спілка ветерани АТО Липоводолинського району”, Фейсбук
ДАНУ СТАТТЮ НЕ ЗАХОТІЛА ДРУКУВАТИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКА РАЙОННА ГАЗЕТА, БІЛЬШ ТОГО ПРЕДСТАВНИКИ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ ПРОПОНУВАЛИ НАПИСАТИ ДАНУ СТАТТЮ З КОМЕНТАРАМИ НАШИХ МОЖНОВЛАДЦІВ – НА ЩО Я ВІДПОВІДНО НЕ ПОГОДИВСЯ, ТАК ЯК ЗА ОСТАННІЙ РІК МЕНІ НАБРИДЛО СЛУХАТИ “КАЗКИ” НАШОГО КЕРІВНИЦТВА ПРО ПОСТІЙНУ ДОПОМОГУ АТОШНИКАМ НАШОГО РАЙОНУ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ЇХ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПРОГРАМ. ЦЕ ВЕЛИКИЙ “МІНУС” НАШИМ МІСЦЕВИМ ЗАСОБАМ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ – Я РОЗУМІЮ, ЩО НА ГАЗЕТУ МОЖЛИВО ЗДІЙСНЮВАВСЯ ТИСК МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ, АЛЕ В ЦИВІЛІЗОВАНІЙ КРАЇНІ ЗМІ НЕ ПОВИННІ ЇЙ ПІДКОРЯТИСЯ – А В НАС ВИХОДИТЬ ЗОВСІМ НАВПАКИ…, ТОМУ В ЧЕРГОВИЙ РАЗ ВИСЛОВЛЮЄМО “ПОДЯКУ” (ТОЧНІШЕ АНТИПОДЯКУ) КЕРІВНИЦТВУ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ТА ЛИПОВОДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, А ТАКОЖ ОКРЕМИМ ДЕПУТАТАМ РАЙОННОЇ РАДИ ЗА ЇХ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ВИРІШЕННЯ НА ПРОТЯЗІ ОСТАННІХ ТРЬОХ РОКІВ СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ, ЯКІ ЦІКАВЛЯТЬ УЧАСНИКІВ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ!
ПРОСИМО НЕ БАЙДУЖИХ ГРОМАДЯН ПОДІЛИТИСЬ ДАНОЮ ПУБЛІКАЦІЄЮ В ФЕЙСБУЦІ З ІНШИМИ КОРИСТУВАЧАМИ!
Громадська організація “Спілка ветерани АТО Липоводолинського району” висловлює “ВЕЛИКУ ПОДЯКУ” за БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ деяких представників місцевої влади, зокрема окремим посадовим особам Липоводолинської районної ради, та майже всьому депутатському корпусу зазначеної державної установи, щодо вирішенню соціальних, земельних та інших проблем, з якими зіткнулися учасники АТО, що були демобілізовані з лав збройних сил, інших силових структур, які мають статус учасника бойових дій, і відповідно які на даний час фактично проживають на території Липоводолинського району Сумської області.
Спробую пояснити читачам чому я особисто, та переважна більшість учасників антитерористичної операції, вважаємо що місцева влада фактично забула за нас та наші родини (а можливо просто не хоче згадувати), й відповідно не цікавиться нашими соціальними проблемами. Щоб Ви розуміли, на території нашого району на даний час проживає близько 200 бійців АТО, й їх кількість постійно збільшується. На даний час в нашій країні 4-й рік поспіль на сході триває війна. За 3 роки з початку неоголошеної війни наша місцева влада фактично не розробила на місцевому рівні жодної соціальної програми, яка б безпосередньо стосувалася учасників АТО та членів їх родин. Фактично учасники антитерористичної операції користувалися лише пільгами, передбаченими ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме пільгами, що передбачені державою на електроенергію, газопостачання та комунальні послуги, та й то не в повній мірі, так як даним Законом передбачена норма про безкоштовне одержання ліків – що на даний час фактично в нашій країні не виконується й діє лише на папері. Також до вищеперерахованого учасники АТО у вказаний період забезпечувалися згідно відповідних програм твердим паливом, а їхнім дітям надавалося безкоштовне харчування в учбових закладах, фактично на цьому пільги для учасників Антитерористичної операції в нашому районі закінчуються… В інших районах та містах нашої країни, де я вважаю місцеві керівники й депутати знаходяться на своєму місці, уже давно прийняті відповідні рішення міських та районних рад й відповідно розроблено ряд програм по вирішенню соціальних проблем учасників АТО. Для прикладу можу привести рішення Сумської міської ради 1608 МР від 26.10.2016 року та порядок по здійсненню соціальних виплат до даного рішення від 21.12.2016 року. Даним рішенням (та аналогічними рішеннями) передбачено учасникам проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей виплати ряд виплат та пільг, наприклад:
– одноразова виплата матеріальної допомоги бійцям що зазнали поранень в зоні проведення АТО;
– одноразова виплата матеріальної допомоги бійцям, що загинули в зоні АТО;
– одноразова виплата учасникам АТО приурочину до 9-го травня;
– одноразова виплата інвалідам війни із числа учасників АТО, приурочина до 24 серпня;
– одноразова допомога громадянам які підписали контракт до збройних сил чи нацгвардії;
– одноразова виплата демобілізованим бійцям які мають статус учасника бойових дій;
– безкоштовне придбання ліків за рецептом лікаря для учасників АТО та членів їх родин;
– матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових проблем,
та ряд інших пільг і переваг, у тому числі придбання квартир для учасників АТО, закупівлі для дітей путівок на оздоровлення дітей, тощо…
За останній рік я неодноразово звертався до керівництва Липоводолинської РДА та Липоводолинської районної ради з проханням запровадити дані програми й в нашому районі, натомість лише чув обіцянки та казки про те, що це законодавством не передбачено, й про нестачу коштів в районному бюджеті і т. д. Також я неодноразово просив наших “можновладців” нагородити своїми правами (а це не суперечить діючому законодавству), бійців які пройшли в період 2014-2015 років Донецький аеропорт, Іловайський да Дебальцівський котел, але, як завжди, у відповідь чув лише обіцянки…
У зв’язку з тим, що наші районні керівники почали “Забувати” про наше існування, й фактично самоусунулися від вирішення соціальних потреб бійців АТО, в лютому поточного року, з метою захисту соціальних та інших потреб учасників антитерористичної операції, було вирішено створити громадську організацію “Спілка ветерани АТО Липоводолинського району”.
На початку травня 2017 року, я разом з кількома десятками інших учасників АТО, що на даний час проживають на території нашого району, вирішили відвідати засідання сесії районної ради, й попросити наших депутатів та районне керівництво повернутися до нас лицем, згадати про наше існування, та запровадити вище зазначені програми на території Липоводолинського району. Наші депутати та можновладці були здивовані нашою появою, деякі розказували як вони нам допомагали… й після кількох хвилин дебатів та обурень, вирішили надати нам на соціальні потреби 200 тис. грн на наступні потреби учасників АТО:
-120 тисяч гривень на матеріальну допомогу особам, які перебувають на контрактній основі в лавах збройних сил України чи в Національній гвардії (по 1-му прожитковому мінімуму кожному);
-30 тисяч гривень на матеріальну допомогу бійцям які отримали поранення в зоні АТО (по 2 тисячі гривень кожному);
-50 тисяч гривень на матеріально побутові потреби учасників АТО та членів їх родин, яка надається останнім за пропозицією ГО “Спілка ветерани АТО Липоводолинського району” (в сумі 2 тисячі грн. одній особі).
Інші соціальні програми, у тому числі та, що стосується виділенню грошових коштів на придбання ліків учасникам АТО та членам їх родин на цій сесії депутатами прийняті не були. ФАКТИЧНО МИ ЗАСТАВИЛИ НАШИХ ДЕПУТАТІВ ЗГАДАТИ ПРО НАС ПРИЙНЯТИ ТА ПРИЙНЯТИ ВИЩЕ ВКАЗАНІ 3 ПРОГРАМИ – НА ЦЬОМУ НА ДАНИЙ ЧАС “ПЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАШИХ ДЕПУТАТІВ ТА МОЖНОВЛАДЦІВ СТОСОВНО ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ АТОШНИКІВ ЗАКІНЧИЛАСЬ!
Час від часу від деяких громадян нашого району надходять телефонні дзвінки з обуреннями, чому не всі учасники АТО отримали одноразову допомогу на матеріально побутові потреби. Наша громадська організація, у зв’язку з обмеженим фінансуванням даної програми, не може надати пропозиції на виділення даної допомоги всім бійцям АТО, які проживають на території нашого району. Нами вирішено, що кожному бійцю, який потребує отримання даної допомоги, буде перераховано по 2 тис. грн. Хочу зазначити, що рішення про надання допомоги на вирішення соціально-побутових приймається колективно самими бійцями АТО на засіданнях ГО “Спілка ветерани АТО Липоводолинського району”, відповідно останніми надаються пропозиції хто саме з бійців потребує даної допомоги. В першу чергу ця допомога надається багатодітним родинам, особам, які потребують лікування, та перебувають у складному матеріальному становищі.
Станом на 06.08.2017 року нами були передані до УСЗН Липоводолинської РДА рішення нашої громадської організації на надання зазначеної допомоги 25 бійцям АТО на всі 50 тис. грн, що були виділені під дану програму, фактично дана допомога в повному обсязі була розподілена між учасниками АТО, які потребують її в першу чергу. Дані кошти останні отримають після надання до вказаної державної установи відповідного пакету документів. Якщо по іншим двом програмам на кінець року залишуться не використані грошові кошти (а вони залишаться, так як грошові кошти по першим двом програмам закладались з невеликим запасом) я думаю, їх можна буде використати за відповідним дозволом нашої місцевої влади, на виплату допомоги для вирішення матеріально побутових потреб ще кільком бійцям АТО.
09.08.2017 року, з метою запровадження програми на придбання ліків для учасників АТО та членів їх родин, ми знову прийшли на сесію районної ради. Окрім самих бійців, на дану сесію прийшли матері та дружини учасників АТО, які в зв’язку з тих чи інших причин не змогли відвідати даний захід. На даній сесії ми вислухали хамське ставлення як до нас особисто, так і до членів наших родин, майже від всіх районних депутатів, деяких посадовців районної ради та керівників сільськогосподарських господарств. Такого негативного та хамського ставлення до нас та членів наших сімей ми не чикали. Лише кілька депутатів районної ради стали на наш захист. Наші можновладці нам намагалися розказати, хто й як нам допомагав, – але вони, мабуть, забули, що поки вони знаходились та знаходяться вдома, де триває мирне життя – ми перебували та перебуваємо там, де 4-й рік триває війна й де майже кожного дня гинуть та отримують поранення наші товариші… Але їм це виявляється не цікаво…
Саме цікаве, що я неодноразово пропонував нашому керівництву відвідати воєнкомат (а ще краще не самим, а з дітьми наприклад) та підписати контракт до лав збройних сил Україні та нацгвардії, але щось ніхто з них туди не квапиться… Зате, в черговий раз, всі як один по черзі нам розказують казки, як нам багато вони зробили…
Дана сесія взагалі була цікава. Наші депутати відмовились виділити грошові кошти на придбання ліків учасникам АТО та членам їх родин (а це кілька сотень осіб), зате намагалися виділити майже 200 тисяч грн на придбання переносних засобів вагового контролю та майже 500 тис. грн на облаштування майданчика для здійснення вагового контролю. На скільки було зрозуміло з виступів депутатів даний комплекс планувалось передати на баланс підприємству поза межі нашого раойну! Вдумайтесь – 700 тисяч подарувати комусь й до того ж не в наш район… У нас що в районі немає інших проблемих питань, де можна використати дані грошові кошти? У нас всюду європейські дороги (я маю на увазі дороги з смт Липова Долина до с. Лучка, с. Яганівка, та с. Капустинці)? Всюду в селах є вуличне освітлення в нічний час? В нас вирішено питання, як висловилися на сесії окремі депутати, по газопостачанню с. Столяреве та с. Яловий Окіп? Відповім – дані проблемні питання в нас не вирішені й депутати не сильно поспішають шукати шляхи їх вирішення.
Після того, як ми почали висловлювати своє невдоволення по питанню придбання вагового комплексу, грошові кошти, які планувалися на його придбання, було вирішено використати на ремонт Семенівської ЗОШ і я вважаю, що це рішення правильне. Дані кошти залишились в районі й пішли дійсно на потреби громадян зокрема на покращення умов навчання наших дітей.
Ще один цікавий момент – наші депутати на серпневій сесії виділили з районного бюджету близько 300 тисяч гривень на підняття, до кінця року, заробітних плат працівникам нашої районної ради. Фактично на даний час в районній раді працює близько 10 працівників, тому заробітна плата в них до кінця року суттєво збільшиться. Навіть якщо пропорційно розділити, то в місяць зарплата одного співробітника даної державної установи підніметься майже на 6 тис. грн, задумайтесь над даними цифрами… Наші депутати, мабуть, вважають, що важливіше надати вказані грошові кошти працівникам районної ради, чим виділити 100-150 тисяч гривень для придбання ліків кільком сотням учасників АТО та чланам їх родин. Мабуть, вони думають, що так буде справедливо, – хоча ми так не вважаємо.
На даній сесії були прийняті й інші рішення, з якими ми не погоджуємся, але зрозумівши з хамської поведінки наших можновладців, що ніяких рішень по запропонованим нами програмам депутатами прийматися не будуть, – ми залишили зал засідань.
Я рекомендую всім свідомим громадянам приходити на засідання сесій районної ради й послухати, на які потреби наші народні обранці намагаються розділити кошти районного бюджету. У нас склалося враження з почутого та побаченого, що там проходить звичайний “ДЕРИБАН” – хоча ми можемо й помилятись. Обіцяю, що по деяким питанням Ви будете дуже здивовані. Я зі своїми бойовими побратимами та членами їх родин вже зробили деякі висновки, які деяким нашим обранцям місцевого рівня на наступних виборах до місцевих рад не сильно сподобаються.
04.09.2017 року знову в Липоводолинській районній раді відбулася чергова сесія районної ради. Перед цією сесією я зустрічався з керівниками районної ради та районної адміністрації та в черговий раз вислухав від них чергові обіцянки про прийняття місцевої програми, щодо закупівлі ліків для учасників бойових дій, та про виділення додаткових коштів на матеріальну допомогу потребуючим родинам учасників (нагадую, в поточному році виділено було на всіх учасників АТО лише 50 тис. грн). Але їхні обіцянки в черговий раз залишилися лише обіцянками… На сесію дані питання навіть винесені не були.
Так сталося, що в період з 30.08.2017 року по 09.09.2017 року, за запрошенням Київських волонтерів я перебував на оздоровлені в смт Затока Одеської області, де окрім мене перебувало ще декілька десятків бійців АТО (в тому числі очільники громадських організацій учасників антитерористичної операції різних міст та містечок України), з різних областей України. Під час спілкування з останніми я дізнався, що вище зазаначені мною програми, в тому числі й по закупівлі медичних ліків для учасників АТО, та ряд інших програм, по іншим регіонам України, вже діють не перший рік. І саме цікаве, що депутати районних і обласних рад дані програми створили та прийняли з власної ініціативи, – а наші можновладці та депутати натомість намагаються нас “відшити”, й складається враження, що вони нас просто не чують чи не хочуть чути. Керівництво району перед останньою сесією намагалось мені пояснити, що не знає, яким чином скласти програму по закупівлі ліків для АТОшників так як може бути проведена по даному факту прокуроська перевірки, після якої вони будуть притягнуті до відповідальності… Хоча, нагадую, що це прямо передбачається ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, але фактично на дії це в нашій державі не виконується. В інших регіонах дана програма працює в двох варіантах. Згідно першого варіанту за рецептом лікаря учасник АТО отримує медикаменти в аптеці, а вартість даних ліків відшкодовується з місцевого бюджету через УСЗН. Згідно другого варіанту учасник бойових дій за свій рахунок купляє потрібні йому ліки, після чого через УСЗН, йому відшкодовується їх вартість. Скажу більше деякі західні області окрім програми по закупівлі ліків для учасників АТО впровадили програму по відшкодуванню затрат на платні медпроцедури в санаторнокурортних закладах, та багато інших подібних програм.
На закінчення ще раз хочу звернутись до наших депутатів, представників нашої місцевої влади, в тому числі представників аграрних підприємств нашого району – БУДЬ ЛАСКА, ПОВЕРНІТЬСЯ ЛИЦЕМ до учасників АТО та членів їх родин. Якщо хтось за 3 роки війни ще не зрозумів, то Ваше благополуччя безпосередньо залежить від бійців АТО, які кілька років поспіль захищають нашу країну від Російської агресію й залишають там на передовій замість Вас і Ваших дітей саме цінне – своє здоров’я а інколи й життя! Ми й в подальшому будемо приходити на засідання сесій районної ради до того моменту, коли Ви нас не почуєте й не підете до нас на співпрацю!