Нетипові для території нинішньої Сумщини вістря стріл знайшли в серпні археологи поблизу Басівського городища на Роменщині. Воно – друге за розмірами у лісостеповій частині лівобережжя України, пише suspilne.media.

Загальна площа Басівського городища – майже 170 гектарів, у тому числі центральні його укріплення, які займають 25 гектарів. До них входять миси Башта, Аршавське та Малий городок.

“Якщо брати центральне укріплення Башта, то товщина культурних нашарувань сягає до трьох метрів, що є досить потужним і датуються культурні нашарування кінцем VI – серединою III століття до н.е.”, – розповів аспірант інституту археології Антон Корж.

На Сумщині археологи знайшли війстря стріл, нетипові для регіону

Археологи дослідили ділянку трохи більше 30 м². На розкопі археологи знайшли людські кістки. Розповідають, що кістки лежать не в анатомічному порядку, що свідчить про те, що загиблих воїнів “стягували в ями і засипали, щоб не було ніяких епідемій”.

Зараз, за словами Антона Коржа, експедиція працює над розкопом можливого житла тих часів. Будували тоді його з каміння. “Вони лежать на великий кількості попелу, що може свідчити про те, що десь тут поруч може знаходитися пічка”, – розповів археолог.

Окрім кісток людей та тварин археологи знайшли фрагмент ручки килика – це посудина для вина, вона датується ІV століттям до н.е., керамічне прясло та намистину від прикраси, а також вістря стріли, нехарактерне для зброї цієї території тієї доби.

“Нетиповий наконечник стріли для даного регіону. Зазвичай такий зустрічається на Дону. Для лівого берега Дніпра взагалі вони не характерні. У літературі через таку характерну форму вони отримали назву “ластів’ячий хвіст”.

Одна з версій його походження – конфлікти між мешканцями городища та чужинцями.

“Знахідки представлені у нас переважно виробами із металу. залізні панцирні пластини, що наштовхують на думку про те, що все ж таки це може бути штурм. Бо на поселенських пам’ятках ці знахідки поодинокі. Можливо, загарбники, були з того регіону. Звичайно ,це попередня робоча гіпотеза, яку ще треба підтверджувати”, – розповів Антон Корж.

Усі знахідки передадуть Державному історико-культурному заповіднику “Посулля”. Якісь із них стануть експонатами музею, якісь – предметами допоміжного фонду, розповів співробітник заповідника Вадим Єсін.

Історик Дмитро Каравайко каже, що могли б знайти й більше артефактів. “Що забрали звідси грабіжники, ми не можемо уявити. Все це з’являється десь там на чорних ринках. А для нас, для археологів, залишається вкрай мало матеріалу, але навіть, на підставі тих знахідок ми можемо сказати, що тут було чим поживитися”, – вважає він.