Минулої п’ятниці в центрі Глухова пролунав гучний постріл з гармати – так завершився круглий стіл у національному заповіднику «Глухів», який був присвячений 350-й річниці обрання гетьманом Лівобережної України Дем’яна Ігнатовича і підписанню Глухівських статей. У Михайлівському провулку (це біля магазину «Фаркоп») зібралась еліта сучасної української академічної історіографії та суспільно-політичної історії, наукові співробітники історико-культурних заповідників, щоб на реальній місцевості відчути подих подій, про значимість яких вони більше двох годин говорили за столами.

«Многогрішному булаву! Дем’яна на гетьманство!» – кричали учасники міні-реконструкції. Студенти ГНПУ, ГАТІ СНАУ та ППК ГНПУ стали на годинку козаками, а учасники клубу «Гарда» Роман Дзекелев та Ігор Білевич відтворили церемонію вручення булави.

Втім, це не класична реконструкція історичної події з максимальним відтворенням старовинної одежі, зброї та ін. Театралізована постанова мала привернути увагу до місця, яке, власне, і було абсолютно автентичним. Зараз між вулицями Валовою та Києво-Московською на розі провулка Михайлівського розташована приватна забудова та городи, а в ті часи тут – на краю фортеці – стояв мурований Михайлівський храм. За словами завідувача науково-дослідного відділу НЗ «Глухів» Юрія Коваленка, відтворити точний план північно-західної частини глухівської фортеці періоду XVII–XVIII ст. стало можливим завдяки комплексному поєднанню архівних, графічних та археологічних джерел.

Що стосується значення Глухівських статей 1669 року, в яких закріплялись умови співіснування Гетьманщини і Московії, то остаточні висновки ще належить зробити. Точно можна сказати, що українська дипломатія, витративши 5 місяців на перемовини, домоглась певної перемоги, адже після їх підписання українська держава проіснувала ще майже століття. Зокрема, Глухівські статті визначили столицею Батурин, який через сорок років буде потоплений у крові російським військом.

Стосунки України з північним сусідом ніколи не були безхмарними. Зокрема, про це фахово говорив, розставивши всі крапки над і, на круглому столі доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актових джерел Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко, який познайомив зі своїми книжками «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.», «Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле», що органічно уплелися в контекст обговорюваного питання.
Захід відбувся за сприяння Центру пам’яткознавства НАН і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Центрального державного історичного архіву України м. Києва, Глухівського міського краєзнавчого музею.

Нагадаємо, в 2019 році Україна відзначає на державному рівні 350 років з дня започаткування гетьманської резиденції в Батурині. До речі, науковці Батуринського заповідника проводять велику просвітницьку кампанію, спрямовану на закріплення в науковому і науково-популярному просторі прізвища гетьмана Ігнатович, а не Многогрішний, яке було йому дано істориками значно пізніше.

nedelya.info

Поділитися в соціальних мережах