Рідні бійця із Сумщини півроку шукають його тіло
Рідні військовослужбовця з Сумщини Сергія Габелка пів року не можуть його поховати. У територіальному центрі комплектування їм повідомили, що Сергій загинув на Донеччині, але його тіло досі не зайшли. Суспільне поспілкувалось з рідними бійця.
Мама Сергія Габелка Надія розповіла, що син працював у місцевій школі, а у вересні його мобілізували до війська: “5 вересня забрали мого сина меншого, 76 року народження. В армії він не служив, він закінчив Глухівський педінститут, фізика й трудове навчання. Місяць він мені доводив, як на навчанні був. Ну, я думаю, за місяць не могли нічого навчіть. А потім на передову повезли. Три дні не було ніяких звісток. 28-го числа це вже другий місяць після вересня, і все, не стало його. Привезли одну повістку, що безвісти пропав, потім другу дали в воєнкомату і все”.
Слідчі провели ДНК експертизу, розповіла жінка, але серед знайдених останків не виявили тіла Сергія. З того часу родина перебуває у невідомості: “ДНК моє відвезли, а потім довго не було нічого відомо. Слідчий сказав, що немає, а потім подзвонив, сказав, що ДНК то не виявили, то не підібрали. Не знаю, де він дівся, чи може у полон попав. Хто його знає? Сказали, що дзвоніть самі взнавайте. Може де в лікарні, може без пам’яті, чи контужений. Ну й куди ж будеш дзвонити? Нема телефонів. І так плачу. Молюся Богу, щоб скоріше все закінчилась. Може, після війни, щось взнаю”.
Фото: Суспільне Суми
Не можуть знайти і останки побратима Сергія — Романа, з яким вони разом відправились на бойове завдання. Про це Надії розповіла дружина військового, яка проживає на Житомирщині.
Старший брат Сергія Андрій їздив у Дніпро для того, щоб опізнати брата, але його не пустили в морг. Чоловік говорить, що рештки були придатні лише для ДНК-експертизи: “Приїхали, кажуть взнавати нічого, що там ні костей, нічого немає. Покази взяли, взяли ДНК, спитали – коли останній раз бачили, коли зідзвонювалися. Другий раз питаю – може я б зайшов глянуть? Ні, не треба травмуватися. Все одно впізнати неможливо”.
Микола середній з трьох братів. Чоловік розповів, що їх родина досі не вірить, що Сергій загинув. Вони доглядають за його будинком та господарством, чекаючи на повернення брата: “Для нас він живий, тому що ми ще не знаємо, а з другої сторони я працюю священником, так якби уже був мертвий, так похоронили, плакали, молились би за упокій душі, за прощення гріхів. А так молимось… важко це, коли не знаєш, де він і що”.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ