Сумщина зі змінами: нові райони, нові районі ради, нове формування районних бюджетів
Влітку цього року на Сумщині, так само як і в усій країні, відбулися історичні зміни в адміністративно-територіальному устрої на районному рівні. Той устрій, до якого ми звикли, більше не існує – замість старих районів утворено нові в укрупненому вигляді.
Ці зміни тягнуть за собою ряд інших запитань. Скільки районів буде в Сумській області? Вибори за якою системою відбудуться в районах? Скільки депутатів увійдуть до складу райради? Хто буде очолювати район? Це виборча посада чи ні? Де будуть розміщуватися районні ради, райдержадміністрації? Як буде формуватися бюджет району, куди підуть ці гроші?
Відповіді на ці питання дає керівниця Сумського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Марина ЛОБОВА.
«Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року
№ 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у нашій області замість 18, утворено 5 нових районів – Сумський, Шосткинський, Конотопський, Роменський та Охтирський. Нові межі районів визначено по зовнішніх межах ОТГ, які трохи раніше було затверджено Урядом», – зазначає Марина Лобова.
З детальним складом громад можна ознайомитись у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області»: (https://www.facebook.com/ulead.sumy/posts/2158587614275471).
«Вибори депутатів районних рад проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах, на які поділяється єдиний багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідного району. Простими словами, територія кожного з нових районів поділена на декілька округів, у кожному з яких є окремий перелік кандидатів у депутати, яких висували виключно політичні партії, – коментує Марина Лобова. – У Сумській області таких округів утворено 23, з них 6 – з виборів депутатів до Сумської районної ради, 5 – до Роменської районної ради, та по 4 – до Конотопської, Охтирської і Шосткинської».
За її словами, кількість депутатів місцевих рад, у тому числі районних, залежить від кількості виборців, які проживають на території району. Відповідно до статті 197 Виборчого Кодексу України ми маємо таку градацію.
Кількість виборців | Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради |
до 10 тисяч | 22 |
від 10 тисяч до 30 тисяч | 26 |
від 30 тисяч до 50 тисяч виборців | 34 |
від 50 тисяч до 100 тисяч | 38 |
від 100 тисяч до 250 тисяч | 42 |
від 250 тисяч до 500 тисяч виборців | 54 |
від 500 тисяч до 1 мільйона виборців | 64 |
понад 2 мільйони виборців | 84 |
«Отже, у Сумській районній раді буде 54 депутати, у Конотопській та Шосткинській – по 42 депутати, а у Роменській та Охтирській – по 38 депутатів», – зазначає Марина Лобова.
Інформацію про кількість виборців по кожній із громад можна знайти на сайті Державного реєстру виборців (https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=59&prejim=1) або на сторінці ULEAD Сумський регіональний офіс (https://www.facebook.com/ulead.sumy/posts/2216451635155735).
Хто буде очолювати район? Це виборча посада або навпаки?
«Оскільки до Конституції України не було внесено змін в частині децентралізації, то на рівні районів продовжують функціонувати районні ради, районні державні адміністрації, а також територіальні органиміністерств та інших центральних органів виконавчої влади. При цьому, районні державні адміністрації,як і раніше, будуть виконувати функції виконавчих органів відповідних рад (як то виконання бюджетів), – розповіла Марина Лобова.
Районну раду очолюватиме голова, який буде обиратися відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», голова районної ради належить до категорії виборних посад.
Голову ж місцевої державної адміністрації за діючим законодавством призначає Президент України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
«Поряд з тим, слід зазначити, що зараз активно обговорюються нові редакції ключових в цій сфері законів – «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», у разі прийняття яких можуть бути суттєво змінені засади діяльності цих органів», – резюмувала керівниця Сумського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою».
Районні ради та РДА будуть розміщуватись в адміністративних центрах нових районів, тобто у м.Суми, м.Шостка, м.Конотоп, м.Ромни та м.Охтирка.
Натомість, законодавством не встановлено обмежень щодо можливості наявності структурних підрозділів МДА (віддалених робочих місць) на інших територіях району. Отже все залежатиме від бачення керівництва щодо цього питання.
Крім того, у районах будуть функціонувати територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, остаточна мережа яких наразі теж формується.
«Як буде формуватися бюджет району, куди підуть ці гроші? У цьому сенсі ми можемо говорити про декілька законопроектів. При цьому, станом на сьогодні найбільш реалістичним до впровадження є проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територальної реформи (законопроект №3614 від 09.06.2020), адже його вже проголосовано Верховною Радою України, 12 жовтня підписано Президентом та, вочевидь, буде опубліковано найближчим часом», – коментує Марина Лобова.
У запропонованій редакції з 1 січня 2021 року до доходів загального фонду районних бюджетів пропонується віднести наступні джерела.
|
«Щодо можливих напрямів витрачання коштів, то вони, безумовно, будуть залежати саме від розподілу повноважень, що станом на зараз не є остаточно нормативно визначеним. Водночас, очевидно, що це, перш за все, будуть видатки, спрямовані саме на забезпечення спільних інтересів територіальних громад району», – підсумовує Марина Лобова.
За матеріалами Сумського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою»