“Це був найважчий і найстрашніший рік”, — голова Великописарівської громади про 2024-й
12 березня 2024 року підрозділи Легіону “Свобода Росії”, РДК і Сибірського батальйону зайшли на територію Бєлгородської та Курської областей. Наступного дня з Великої Писарівки на Сумщині влада почала евакуацію. За тиждень війська РФ фактично розбили адміністративний центр громади. Обстріли не припинялися протягом всього 2024 року. Що вдалося вберегти та відновити — розповіла в ефірі Українського радіо селищна голова Людмила Бірюкова.
– Щодо підприємств: чи хтось залишився і ще сплачує податки до громади?
– Більшість платників податків залишилася на території громади. Вони зареєстровані. Ті, хто знаходяться десь в 10-кілометровій зоні від кордону, ті припинили свою діяльність. Інші сільгоспвиробники обробляють землю, сплачують податки. Працюють кілька магазинів, які забезпечують наше населення продуктами і товарами найпершого попиту.
Спостерігаю, що сільгоспбізнес увесь залишився на території, крім двох-трьох підприємств, де керівники немісцеві.
– Найскладніша проблема за цей рік, яку вам доводилося вирішувати і чи вирішили ви її?
“За 50 років мого життя це був найважчий і найстрашніший рік морально і фізично. Але нам вдалося відновити освітні, медичні, адміністративні послуги. Сподіваюся, що ми зробили по максимуму, що могли.
Не можу виділити якусь таку проблему, яка була найскладніша, найважча. Вони всі були важливі. Все, що ми задумали у 2024 році зробити, все зробили з поправкою на війну, звісно”.
– А що планували?
Для мене важлива медицина, освіта, культура, благоустрій, екологія, інвестиції. Ми рухалися наскільки могли в цих напрямках.
По-перше, ми зберегли наші галузі. По-друге, ми змогли вивезти в період активних обстрілів найцінніше майно, яке ми змогли за чотири роки надбати в нашу громаду. Головне, ми склали архіви. Жоден із робітників Великої Писарівки не втратить і дня стажу.
Ми напрацьовуємо контакти з донорами. Зараз це допомога рухомим майном, будівельними матеріалами. Думаю, нам вдалося реалізувати плани, які були на 2024 рік.
– Яка сфера найбільше відновилася?
На жаль, близько ста діток змінили заклади освіти, але ми не втратили наших педагогічних працівників. Всі залишилися із роботою, попри те, що довелося закрити три філії нашого ліцею, які знаходяться в безпосередній близькості до кордону з ворогом.
Що стосується медицини — у нас це і “вторинка”, і “первинка”. Ми в спроможній мережі, це також великий плюс. Не кожна лікарня потрапила в спроможну мережу нашої держави. Ми активно працюємо над зміцненням матеріально-технічної бази. Мали можливість придбати рентген, обладнання для лабораторій. Ми це все зберігаємо і наші заклади медичні досить впевнено стоять на ногах.
– Але вони не знаходяться на території вашої громади?
– Частина медичних закладів, ФАПи й амбулаторії є на території громади, якщо вони знаходяться далі, ніж за 10 кілометрів від кордону. “Вторинка” є у Рябині, сусідня громада уклала з нами договір і ми там орендуємо приміщення. Наше населення має можливість отримати послуги вторинної допомоги.
“Первинка” — адміністративний їхній корпус — в Охтирці. Ми зберегли більшість декларацій, укладених з нашими жителями. Вже пів року як відновили роботу терапевтичного відділення саме у Великій Писарівці.
Там населення, яке залишається попри обстріли, має можливість отримати також послуги вторинної медичної допомоги. Ми зберегли кількість діток на рівні 600. Було 700. Дітки отримують знання онлайн. Вважаю, що наші педагоги підтвердили свою кваліфікацію.
– Який найбільш критичний момент щодо обстрілів за 2024 рік? Коли було найважче?
– Найбільш інтенсивні обстріли і руйнівні почалися у березні. За перші два роки повномасштабного вторгнення ми зафіксували і склали майже тисячу актів обстеження пошкодженого і зруйнованого майна.
“У березні 2024 року, коли громаду включили в зону активних бойових дій, комісія не може фізично виїздити на місце руйнування чи пошкодження, але ми орієнтуємося десь по дзвінках на номер 102. Сьогодні цих дзвінків ще плюс тисяча. От в загальній сумі ми говоримо майже про дві тисячі руйнувань і пошкоджень об’єктів бізнесу, адміністративних, комунальної власності. Також ми говоримо, що левова частка – це власність населення”.
– Коштом чого живе громада?
У нас був вільний залишок на початок 2024 року. Плюс ми отримували в повному обсязі доходи за січень-березень. З березня соціально-відповідальний бізнес сплачує частину податків до бюджету. Ми почали отримувати дотацію від держави, тому що втратили доходи саме від бізнесу. Економно і раціонально витрачаємо бюджет.
Щороку ми плануємо утримувати наші установи, щоб в повному обсязі наше населення могло отримувати послуги. Плануємо новий напрямок — створення пожежної команди: чотирьох екіпажів, які будуть виїздити на пожежі. Ми забрали у Львові пожежний автомобіль. Це вже третя автівка у нашій громаді. У 2023 році ми отримали два автомобілі, переобладнали і передали на ДСНС. Але підрозділ релокувався.
– Яка частина сіл взагалі знищена?
У нас немає жодного населеного пункту, який би не піддався обстрілам. Немає практично жодного адміністративного приміщення, приміщення медицини, освіти чи культури, яке б не було пошкоджене російськими обстрілами. Думаю, ви бачили в якому стані адміністративний центр нашої громади, саме селище Велика Писарівка.
Від трьох прикордонних сіл ми маємо на згадку лише назви: Попівка, Олександрівка, Лукашівка. Обстріли продовжуються.
Більш-менш безпечна територія – це за 12-15 кілометрів від кордону. Всі інші населені пункти з незрозумілою логікою обстрілюються. 2024 рік в рази був складніший, гірший, страшніший. Я так відчуваю.
– Люди повертаються в громаду?
Періодично виїздять, коли починаються більш інтенсивні обстріли. І повертаються. Вони користуються соціальним автобусом, який зараз курсує двічі в день з Охтирки до Великої Писарівки та інших населених пунктів громади.
Люди приїздять, щоб доглядати за своїм господарством, тваринами. Багато людей залишається, тому що не мають можливості сплачувати комунальні послуги як за свої господарства, так і десь за винаймання житла.
– А чи взагалі було чим пишатися?
Для мене це люди. Я вдячна кожному працівнику селищної ради, депутату, кожному, хто платив податки, сільгоспвиробнику, фізичним особам-підприємцям, найманим працівникам. Діткам я дуже вдячна, що навіть в умовах війни мають досягнення у вигляді перемог у музиці, спорті, навчанні. І, звісно, я пишаюся тим, що ми змогли в нашому бюджеті знайти кошти для підтримки Збройних сил України.
– Можна сказати, що громада почала трішки відновлюватись?
Ні, цього немає, тому що обстріли – це постійно. Дрони – це взагалі до десяти обов’язково атакують селище чи вже долітають глибше до сусідніх сіл.
– Що плануєте на 2025 рік?
Будемо підтримувати відносини з донорами, щоб забезпечити гуманітарну безпеку наших земляків. Будемо працювати над новими знайомствами, презентувати Велику Писарівку на українських і міжнародних майданчиках, щоб після нашої перемоги швидко і якісно відбудувати громаду.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ