Вчора
На Сумщині протягом дня зафіксовано 66 вибухів
На Сумщині відзначили працівників сільського господарства
Екснардеп від Сумщини Деркач увійшов до оборонного комітету російської Ради Федерації
На Чернігівщині спіймали рибалок-браконьєрів із Сумщини
Молоді вчені СНАУ отримали стипендії Кабміну
У Сумах на крафтовому ярмарку зібрали понад 9 тис. грн для захисників
У Курській області загинув захисник із Охтирки Олександр Галкін
“Ростив, соціалізував, привчав”. Як на Сумщині тренують собак-детекторівФОТО
Кохання попри все: на Сумщині за 10 місяців цього року побралися понад 3170 пар
На Глухівщині внаслідок зіткнення з ворожою ДРГ загинув воїн із Житомирщини
Юні конотопські танцюристи відзначилися на “Кубку Карпат”
Керівництву Сумської облради заднім числом у півтора рази підвищили посадові оклади
Жителя Конотопського району викрили у незаконному зберіганні зброї
Жителі Сумщини у петиції просять посилити захист області від ворожих безпілотників та ракетних атак
На фронті загинув захисник із Охтирщини Михайло Саливін
ФЦ “Барса” очолив новий керівник
У Сумах відзначили переможців конкурсу «Всесвіт очима дитини – 2024»
У Шостці попрощалися з 26-річним захисником України Артемом Баранчуком
На Сумщині СБУ викрила засновників благодійного фонду у схемі для виїзду ухилянтів
Викрав службове авто з лікарні та зник: у Сумах поліцейські затримали зловмисникаФОТО
У Сумах сп’янілий водій рухався зустрічною смугою із пробитими колесамиВІДЕО
Імена для новонароджених: як називали дітей у Сумах у жовтні
У Ромнах вогнеборці ліквідували загоряння магазинуВІДЕО
В Охтирці поховали військовослужбовців Ігоря Троня і Романа Велигорського, які загинули на Курщині
На Херсонщині загинув захисник із Конотопського району Віталій Полюхович
Сумське товариство захисту тварин запрошує на толоку
В Охтирці розшукали підлітків-розбишак, які пошкодили фігури динозаврів в міському паркуФОТО
Шосткинський ансамбль сучасного танцю “Let’s go” відзначився на всеукраїнському фестивалі
У Степанівці попрощалися із захисником Олександром Левенцем
В Охтирці жінка побила палицею співмешканця і заробила штраф

У Конотопі велосипедисти та автомобілісти збивають незрячих на тротуарах

Людей із суттєвими вадами зору ми бачимо на вулиці не щодня. І не тому, що їх немає, а тому, що пересуватися містом їм дуже важко. Особливо взимку, коли до інших перешкод на шляху додається ще й ожеледиця. Людська байдужість, відкриті люки, мізерна кількість звукових світлофорів, напад бродячих тварин та відсутність роботи – це лише частина того, з чим мають справу інваліди по зору в Конотопі.

Чому так і чи можна цьому зарадити – Конотоп.City розбирався по суті.

Велосипедисти та автомобілісти збивають незрячих на тротуарах

«Я живу по вулиці Сарнавській, – розповідає УТОСівець Віктор Сердюк, інвалід І групи по зору – і кожного разу, коли виходжу за хлібом, у буквальному сенсі ризикую життям, хоча дотримуюся усіх правил дорожнього руху. Разів п’ять доводилося вискакувати з-під коліс електровелосипеда, одного разу велосипедист стусонув мене з тротуару, і я сильно забився об дерево. А кілька років тому нас із жінкою збила машина прямісінько на пішохідному переході біля продуктового ринку».

Чоловік з гіркотою зізнається, що всі ці випадки так і лишилися безкарними. Горе-водій навіть компенсації не виплатив, всупереч судовому рішенню. Більше того, цей випадок не поодинокий – декілька років тому, влітку, на тротуарі в центрі міста машина збила незрячого інваліда війни. Ще в одного УТОСівця на згадку про ДТП лишилися страшні головні болі.

Упіймати велосипедиста-правопорушника сліпому не під силу, у міськраді та у відділку поліції розводять руками – не відбирати ж їм велосипеди у тих, хто їздить по тротуарах.

Хоча самі УТОСівці впевнені: якби поліція почала штрафувати таких порушників, вже за кілька тижнів проблема була б вирішена. Тим паче, що для цього є законне підґрунтя, бо велосипедист – учасник дорожнього (і аж ніяк не пішохідного!) руху, а тому на «зебрі» та на тротуарі має вести свого «залізного коня» в руках.

У Європі незрячим допомагають, у Конотопі – лають

За офіційними даними міської організації Українського товариства сліпих, у Конотопі налічується трохи більше 300 незрячих. Але ця цифра не відображає реальної статистики, оскільки не всі люди з цією проблемою перебувають на обліку.

Третина з них інваліди І групи – пояснює голова міської організації УТОС Євген Сокол. Їх легко розпізнати за невпевненою ходою, хоча більшість із них не має явних ознак своєї недуги – окуляри при серйозних очних захворюваннях малоефективні, білою палицею також користуються не всі, аби тренувати і розвивати зоровий апарат. Та якби й користувалися нею, навряд чи це гарантувало б безпеку. Євген зізнається, що у приватній розмові конотопські водії не раз цікавилися у нього, що то за дивна біла палиця у нього в руках і що вона має означати.

Контраст із країнами Європи, до якої ми так прагнемо і з якою Україна підписала конвенцію про безбар’єрне життя, інвалідів, просто шокує.

Свого часу йому довелося побувати у Польщі, Нідерландах, Німеччині, Бельгії, Франції і він пригадує, що не міг дозволити собі просто зупинитися на вулиці, бо відразу підходили перехожі аби спитати, чим можуть йому допомогти. Водії не просто зупинялися, а й виходили з машини, щоб перевести через дорогу. У нас же можна простояти день – ніхто навіть не зверне уваги.

Лише 3 перехрестя у місті обладнані звуковими світлофорами, тротуарами гасають велосипедисти, на них заїжджають і паркуються машини. На додачу ще неогороджені ями, відкриті люки, зрізані або, навпаки, необрізані, провислі гілки дерев – ось далеко не повний перелік перешкод на шляху незрячого. На ввічливе прохання підказати ціну у магазині майже 100% продавців відповідають: «Вдягни окуляри!», а далі по діалогу – «Ну так їдь лікуватися або сиди вдома!».

Завзятості очільника товариства сліпих часто заздрять здорові люди

До втрати зору Євген Сокол працював в інструментальному цеху Конотопського вагоноремонтного заводу. Але в 1986 році довелося полишити улюблену роботу через інвалідність – далися взнаки наслідки спортивної травми. Захоплення легкою атлетикою і лижним спортом, участь у змаганнях міського і обласного рівнів були невід’ємною частиною життя Євгена ще зі студентських років.

«Під час тренування лопнуло кріплення на одній із лиж, і я на великій швидкості врізався в дерево. Дерево витримало, я – ні!» – сумно іронізує чоловік. Біда не обмежилася струсом мозку і переломом ключиці – найстрашнішим наслідком стала поступова втрата зору. Але навіть інвалідності забракло сил, аби приборкати його життєдайну енергію і невичерпний оптимізм.

У тому ж 1986 році на засіданні територіальної організації Українського товариства сліпих його обрали головою. І вже майже 35 років Євген Леонідович очолює міську організацію УТОС, захищаючи інтереси більш як трьохсот інвалідів нашого міста і восьми районів Сумської області. Оминаючи рамки посадових обов’язків, його турбота охоплює не лише навчання, працевлаштування і дозвілля підопічних – кожен з них може розраховувати на особисту підтримку і допомогу у вирішенні насущних питань.

«Його активності можуть позаздрити молоді й зрячі: за день він встигає побувати у різних кінцях міста, впевнено заходить до посадовців будь-якого рівня, аби допомогти у вирішенні наших проблем – розповідає УТОСівець Віктор Сердюк. – А допомога потрібна сліпим буквально на кожному кроці. Інваліди сидять по домівках, зневірені, закомплексовані. Іноді здається що сліпі не ми, а оточуючі – так завзято нас і наших проблем не помічають».

Роботи немає і це заганяє людей в депресію

Колись у Конотопі діяв філіал Сумського учбово-виробничого підприємства УТОС. На ньому працівники виготовляли штекери для телевізорів та електрокалькуляторів, пробки для закупорювання скляної тари, робили зборку шахтного заземлення. До 30 конотопців з вадами зору працювали безпосередньо на дільниці, ще стільки ж виконували роботу на дому. Наразі такого підприємства у нашому місті немає вже близько 20 років.

Замовлень від держави не стало разом з розвалом СРСР. Саме тоді деякі підприємства УТОС припинили своє існування. А колись товариство сліпих займалося випуском різної продукції, якої, крім них, ніхто не робив. УТОСівці мали об’ємні замовлення і це дозволяло їм заробляти собі на хліб з маслом. Сьогодні попиту на продукцію УТОС немає. Адже людина має широкий вибір у придбанні, наприклад, тих же розеток, і, звичайно, купить кращу. Бо ті, які й досі випускають поодинокі підприємства УТОС, робляться за старою технологією.

Для того, щоб конкурувати з іншими виробниками, можна було б переобладнати виробництво, але на це немає коштів. Держава пішла іншим шляхом: створила Закон, за яким підприємці усіх форм власності повинні працевлаштовувати людей з інвалідністю (на 8-25 осіб штату одне місце має бути створене для інваліда). При цьому людина, з вадами здоров’я має соціальний захист: не проходить випробувальний термін, має додаткові соціальні гарантії щодо відпусток, відряджень, нічних змін. Звільнити такого працівника практично неможливо. Але таке нововведення не набуло популярності.

Більшість роботодавців віддають перевагу сплаті штрафу замість працевлаштування інваліда.

Третім варіантом вирішення проблеми могло б стати фінансування з фондів, до яких надходять штрафні санкції від роботодавців, але й їх інваліди не бачать. Швидше за все, вони йдуть на заробітну плату працівникам Фонду соціального захисту інвалідів, замість того, щоб бути спрямованими на працевлаштування людей з фізичними вадами.

Каменем спотикання в цьому питанні є ще й моральна неготовність самих інвалідів по зору ходити на роботу. Адже пересуватися містом з купою перешкод на шляху нелегко. Нікому не хочеться спіткнутися чи послизнутися і отримати додаткову травму. А тому більшість воліє сидіти вдома і виживати на пенсію з інвалідності.

Тест на інклюзію в Конотопі провалено, перш за все, людьми

За словами очільника міської організації УТОС Євгена Сокола, з трьох сотень людей, які мають проблеми із зором, більше 40% – це люди, переважно молоді, які могли б працювати. І лише 1-2% з них мають роботу. Очільник товариства сліпих упевнений, що дві речі могли б суттєво змінити стан безробіття серед незрячих. Це доступ до інформації з працевлаштування для людей з вадами зору і розвиток економіки в державі.

Наразі конотопські УТОСівці, як і більшість українців з подібними проблемами, змушені варитися в казані власних проблем, пов’язаних як з нестачею коштів, так і зі станом здоров’я. Кожен з членів міської організації вправно платить внески, за рахунок яких хоч і мізерну, але допомогу отримують ті, кому вона вкрай необхідна. Але, не зважаючи на все вищевикладене, конотопські УТОСівці прохають не про матеріальну допомогу, хоча в цьому році держава повністю припинила фінансувати організації системи УТОС. Вони прагнуть достукатися до влади і конотопців з одним лише проханням: трохи більше чуйності і законослухняності! Адже три сотні слабозорих і незрячих на стотисячне місто це не так уже й багато. Фактично, це щоденна перевірка рівня нашої культури і людяності, результати якої поки що не втішають.

Поділитися в соціальних мережах
07 червня
Як визначити свою чергу на відключення електроенергії не заходячи на сайт обленерго?
26 лютого
Видатного українського лікаря Сергія Лисенка нагородили Міжнародною премією миру (Німеччина – США)
30 грудня
«Аврора» передала 220 шоломів захисникам
02 вересня
В Черкассах есть свои Месси и Роналду: итоги футбольного первенства
24 червня
СБУ заявила, що нардеп Деркач завербований російською розвідкоюВІДЕО
З 1 вересня в українських школах планують розпочати переважно очне навчання – ОП
Українські військові вийшли з Сєвєродонецька – журналіст
Кремль відреагував на кандидатство України в ЄС: “головне, аби не було проблем для РФ”
У Херсоні підірвали колаборанта
Під Рязанню в Росії впав Іл-76
Українська авіація завдала потужних ударів по росіянах
США надають $450 млн військової допомоги Україні, у пакеті – РСЗВ та патрульні катери
Україна отримала статус кандидата на вступ в ЄС
23 червня
НБУ “надрукував” для уряду ще 35 мільярдів
McDonald’s може відкритися в Україні в серпні – Forbes
Перші американські HIMARS вже в Україні – Резніков
Суд заборонив партію Вітренко
Документи про завершення освіти будуть доступні в “Дії”
Європарламент підтримав кандидатський статус для України і Молдови
У Львові у закритому режимі готуються судити Медведчука
Британська розвідка: сили РФ просунулися в бік Лисичанська на 5 кілометрів
Влучання блискавки, утоплення, втрата свідомості: як надати домедичну допомогу
Зеленський: Пришвидшення перемоги – наша національна мета
22 червня
Вчителі з регіонів, де відновлять офлайн-навчання, мають повернутися на роботу – Шкарлет
Шольц: Німеччина продовжить постачати зброю Україні
В Україні повністю зупинено нафтопереробку – Вітренко
Туреччина заявила, що досягла прогресу з Росією щодо вивезення українського зерна
Росіяни випустили 7 ракет по Миколаєву – Кім
Європі порадили готуватись до зими без російського газу
У Ростовській області горів нафтопереробний завод, соцмережі писали про удар з безпілотника