У грудні 2018 року на переїзді 157 км один із потягів «Укрзалізниці» скоїв наїзд на 26-річного чоловіка. Внаслідок отриманих травм останній помер. Батько загиблого звернувся до Лебединського районного суду з позовом до Акціонерного товариства АТ «Українська Залізниця» та просив стягнути з відповідача на його користь 300 000 грн відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю його сина.

У жовтні цього року Лебединський районний суд Сумської області позов чоловіка задовольнив частково та стягнув з АТ «Укрзалізниця» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його до Сумського апеляційного суду.

В апеляційній скарзі АТ «Укрзалізниця» просила рішення місцевого суду скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апелянта зводилися до того, що син позивача загинув внаслідок необережності. Загиблий нехтуючи правилами безпеки на залізничному транспорті, виїхав велосипедом на перегін перед поїздом. Натомість, у діях працівників АТ «Укрзалізниця» відсутня вина у загибелі сина позивача, зазначав апелянт.

Розглянувши матеріали цивільної справи, колегія суддів Сумського апеляційного суду відмовила АТ «Укрзалізниця» у задоволенні його апеляційних вимог та залишила рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд має враховувати положення ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 1 та 3 ст. 23 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення для справи, та вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Поділитися в соціальних мережах