Мешканка Конотопа звернулася до Верховного суду за поновленням своїх прав. Коли вона проходила службу в армії за контрактом, її звільнили з роботи. Ліцей в Конотопі, в якому вона працювала, реорганізували. Відтак її місце не збереглося, передає suspilne.media.

Менший син Галини Степаненко, чотирикласник Гліб, розглядає з бабусею мамині подяки та грамоти. Їх жінка отримані за час військової служби. В армії Галина – з 2016 року. Її старший син Данило – студент полтавської медичної академії. Він розповідає, як мама пішла на службу. “Коли була Революція Гідності, ми всією родиною дуже спостерігали, дуже переживали і, можливо, у кожного в нашій країні було підняття патріотичного духу. Можливо, це також посприяло її вибору. Після настання тяжкого періоду в нашій країні вона зрозуміла, що якось може допомогти”, – говорить він.

Спочатку, за його словами, був полігон: “Вже тоді – переживання, крок доволі вагомий. Вона там була одна, без родини. Звісно, ми їй телефонували, декілька разів з сім’єю їздили, але все одно, весь час – ці казармові умови для жінки”.

Мати Галини – Надія Степаненко згадує: “На вишколі вчили стріляти, ще ж і в наряди вони ходять, бронежилети вдягають. Я її взагалі відмовляла, боялася, що в АТО їх посилали, це ж був ризик”.

До армії жінка працювала в ліцеї близько восьми років. “У ліцей я прийшла працювати на посаду бухгалтера по зарплаті. Потім була переведена, десь через пів року на посаду головного бухгалтера і до лютого 2016 року, поки я не призвалася служити в Збройні сили України, була на посаді головного бухгалтера”, – розповідає пані Галина.

У 2019 році, за її словами, почалося “об’єднання училища”. “Дізналася вже потім, що мене звільнили. Приїхала – забрала трудову книжку, вручили копію наказу про моє звільнення”, – каже жінка.

Колишня колежанка – Галина Таращенко говорить: “Вона військова давним-давно, в неї 5 років – військової служби, ідеальний бухгалтер. Завжди у всіх питаннях могла допомогти, підказати. До неї багато хто звертався з фінансових питань”.

За час служби у 58-ій бригаді Галина служила в районі міста Торецьк Донецької області. Звільнилася три тижні тому. Нині вона безробітна, шукає роботу в Києві та намагається довести у суді незаконність свого звільнення.

Про рішення першої інстанції говорить голова Конотопського міськрайонного суду Тетяна Буток: “Позовні вимоги Степаненко Галини Миколаївни були задоволені повністю. Визнано незаконним і скасовано наказ про її звільнення, поновлена вона на роботі, стягнуті всі виплати за час вимушеного прогулу”.

Кошти за вимушений прогул та витрати на адвоката склали понад 73 тис. грн. Заклад же, до якого разом з викладачами та студентами приєднали ліцей, де працювала Галина Степаненко, подав апеляцію. “Галина Миколаївна в своєму позові просила її поновити на тій посаді, яку вона не займала. Вона не перебувала з нашим навчальним закладом в трудових відносинах. Вона була і є головним бухгалтером ДПТНЗ “Конотопський професійний ліцей”. Це є дві різні юридичні особи. Кор.: – На скільки я розумію, ліцею два роки не існує, а ваш навчальний заклад є правонаступником? – Так, але інститут правонаступництва полягає у тому, що сказати: не існує, можна тільки тоді, коли у державному реєстрі буде відповідний запис про ліквідацію”, – зазначає юрисконсульт училища Євген Пшеничников.

Сумський апеляційний суд погодився з незаконністю звільнення, але скасував виплати та поновлення на роботі. “На момент розгляду справи, ухвалення рішення, в єдиному реєстрі Конотопський професійний ліцей перебував у процесі припинення діяльності, а отже, юридична особа не була ліквідована. Таким чином, відповідно до вимог Цивільного кодексу не відбулося переходу прав і обов’язків від Конотопського професійного ліцею – до Конотопського вищого професійного училища. І відповідно у суду першої інстанції не було жодних підстав поновлювати особу до Конотопського вищого професійного училища”, – каже речниця суду Катерина Співак.

Представник Галини Степаненко у Верховному суді Юрій Кондратенко говорить, що постанова апеляційного суду – формальна і немає практичного значення. “Відповідно до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів вона має право на збереження місця роботи, як під час проходження служби за контрактом в особливий період, а також вона має право на відповідні виплати. Рішення суду, яким визнано незаконним наказ про її звільнення, не буде мати практичного значення, оскільки воно є тільки на папері, але практично людина позбавлена всіх гарантій”, – сказав він.

23 березня Галині Степаненко прийшла ухвала Верховного суду: її справу взяли до розгляду.