У Великодню ніч російські війська завдали авіаційного удару по приміщенню психоневрологічного інтернату у Свесі. На той момент у закладі перебувало 167 хворих жінок з розумовими вадами. Внаслідок удару був зруйнований перший центральний корпус, де під час вибуху знаходилось 115 людей. Постраждало дві особи, одній надали допомогу на місці, а іншу з травмами доправили до лікарні. Підопічних закладу відразу ж евакуювали. Як запевнили у Сумській ОВА, усі жінки поселені у різних медичних та соціальних закладах. Вони отримують належні медико-соціальні послуги.

40 лежачих жіночок прихистили в Глухові. Про це повідомила заступниця Глухівського міського голови Маріанна Васильєва. Директор КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів» Галина Шуляк розповіла подробиці.

Отже, Великоднього ранку пані Галині зателефонували з Сумської обласної ради. Але – не лише для того, щоб привітати зі святом, а й повідомити страшну новину: підопічні Свеського інтернату залишилися без даху над головою через російську агресію. В очільниці психіатричної лікарні спитали, чи візьме вона частину людей? Співрозмовниця надала стверджувальну відповідь, навіть не замислюючись над тим, де розмістить хворих. На той момент у першому, тобто найтяжчому відділенні, яке розраховане на 45 місць, перебувало 22 пацієнти. Та попри все це, керівниця медустанови зголосилася прийняти до себе 40 жінок. Всі вони – не просто душевнохворі, а й старенькі. Вікова категорія – за 80 років. Деяким – під 100. Ситуація ускладнювалася тим, що бабусі перебували в стресі після пережитих жахіть. Одній підопічній цеглина впала на ногу, тому вона потребувала ще й додаткового обстеження. На щастя, перелом не підтвердився.

– У психічному плані всі чотири десятки нових підопічних – важкі, – говорить Галина Іванівна. – А в фізичному – дуже важкі, адже прикуті до ліжка. Не здатні до самообслуговування, не можуть самостійно їсти тощо. Сказати, що ми розвернули додаткові ліжка – не сказати нічого. Бо ці ліжка ще й ставити нікуди, тому хворих розмістили просто в коридорах. Через значне збільшення навантаження на працівників лікарні персонал навіть почав писати заяви на звільнення…

Зі слів пані Галини, вона з розумінням ставиться до такої реакції підлеглих, адже, наприклад, двом санітаркам нереально обслуговувати понад півсотні людей, яких необхідно годувати з ложечки, витирати, купати, міняти памперси. Доглядати, як за немовлям! Директорка каже, що впоратися з навантаженням допомагає згуртованість усього колективу: мовляв, зараз ніхто не поділяє обов”язки на свої та чужі. Всі роблять все. Інакше – ніяк! Галина Шуляк, незважаючи на складнощі, ані на мить не пошкодувала про те, що надала прихисток цим бабусям. «Важко, але ми все витримаємо!» – говорить оптимістично налаштована, хоча і дуже втомлена та виснажена директорка.

Чи вистачить ресурсів утримувати додаткових пацієнтів? Із цим, звісно, проблема. Адже лікарня – на відміну від інтернату – має усього лише одне джерело фінансування. Голодними підопічні точно не залишаться! Наприклад, у Великодній ранок знайшли чим нагодувати новеньких – кожній жіночці дали скуштувати спеченої в Глухівській лікарні пасочки, погодували свіжим супом та гарніром з котлетою. Знайшлося в що і перевдягти: з-під уламків Свеського інтернату примудрилися привезти 32 упаковки памперсів, ще 40 – виділила міська влада через гуманітарний штаб. Що стосується документів, то з ними також розібралися. Це питання вирішувалося в тій ситуації непросто, адже першочерговим завданням було врятувати людей. Коли ж настав момент розбиратися з рештою, то виявилося, що не всі підопічні знають свої прізвища – тому довелося докласти чималих зусиль, аби ідентифікувати осіб та їх особові справи. «Із усім впораємось, щоб там не було! – підсумовує бесіду Галина Шуляк. – Адже зараз війна, і на місці Свеського інтернату може бути будь-який прикордонний заклад. Ми маємо згуртуватися усі разом і бути єдині!»

Оксана Ковальова

shans.com.ua

Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах