Старий будинок лікаря: Як сьогодні виглядає один із небагатьох пам’ятників історії на Ямпільщині? (фото)

14:41 / 08 вересня 2021

Одним з небагатьох пам’ятників історії, які досі залишаються на території Свеської громади, є будинок лікаря Якова Тарасова в с. Шевченкове, пише www.svesa.online.

На початку минулого сторіччя цей населений пункт називався за прізвищем свого власника – хутір Тарасів. У радянські часи його перейменували на честь Т.Г. Шевченка, але у народній мові він досі зберігає свою історичну назву.

Про власника хутору та і всієї Орлівки – Якова Тарасова нещодавно писала глухівський історик Віра Назарова, адже наш земляк багато років працював у медичних закладах Глухова і залишив по собі добру пам’ять:

«Родился он 24 марта 1854 года на хуторе отца близ села Орловка недалеко от Янполя. Его отец, Евграф Данилович Тарасов, был помещиком, которому принадлежала и сама Орловка. Мать Якова Евграфовича, Ульяна Александровна, в девичестве носила фамилию Нарбут. В течение 10 лет Яков Евграфович учился в Новгородсеверской гимназии, после окончания которой, в 1874 году, поступил на естественное отделение физико-математического факультета Императорского Санкт-Петербургского Университета. После окончания первого курса Тарасов перевелся на медицинский факультет Медико-хирургической Академии. В 1878 году, будучи студентом 5-го курса, Тарасов получил приглашение от Глуховской земской управы принять участие в ликвидации сильной дизентерии в Марчихиной-Буде, принял это предложение и безвозмездно осуществлял наблюдение за больными. В 1880 году Яков Евграфович получил степень лекаря и диплом об окончании Академии. После окончания учебы Тарасов поселился в Глухове, вначале состоял при Глуховской Земской больнице, затем обзавелся частной врачебной практикой и состоял врачом-консультантом при больнице Св. Евфросинии, был почетным Мировым Судьей, Непременным Членом уездного по крестьянским делам присутствия и Членом Уездного по питейным делам присутствия», – йдеться у публікації.

Будинок Якова Тарасова в Шевченковому зберігся до нашого часу. Люди розповідають, що у роки громадянської війни його не дали знищити місцеві селяни, які поважали лікаря за те, що він лікував їх безкоштовно. Далі приміщення перейшло у власність колгоспної бригади, з 90-х років воно опорожніло і почало руйнуватись.

У розпорядженні Ямпільського інформаційного агентства опинились знімки цієї будівлі, що були зроблені у різні роки. З їх допомогою можна легко прослідкувати, як змінювався цей будинок і, як дійшов до остаточного занепаду.

Фото 1970-х років зроблене А.С. Смиченком, фото 1980-х свеським краєзнавцем С.В. Безуглим, фотографії 2016-2021 року – автором проекту «Без людей» Едуардом Барановим.

1970-ті роки