“СумАрки”: П’ять арок у Сумах можуть стати туристичними об’єктами

Чи можуть звичайні міські арки бути туристичними об’єктами? Група сумчан, які створили громадське об’єднання “Верижиця“, вважають, що можуть. Вони обрали п’ять арок, розташованих в різних будівлях у центрі Сум, наділили їх туристичними назвами, історією та атмосферою. Тож, зовсім скоро сумчани та гості міста можуть отримати новий туристичний маршрут центром – від арки до арки, передає “Суспільне”.

ФУТАРКА

10 років тому арка у будинку на вулиці Воскресенській, 8 стала об’єктом для першого фестивалю стріт-арту в Сумах.

Нещодавно автор малюнків, художник Костянтин Аленінський відреставрував арку, давши їй назву.

• У якому стані була арка?
• Через 10 років після створення в ній стріт-арту вона потребувала реконструкції, оскільки фарба полущилась і на стінах з’явилися “матюки”. В принципі, такого поняття, як “реставрація стріт-арту” я взагалі не чув. Це один з перших випадків в Україні, в Сумах так точно.

• Дивлячись на ці малюнки сьогодні, чи змінив би ти їх, якби мав шанс повернутися в минуле, коли їх створював?
• Я і 10 років тому був прихильником футуризму, але був молодим і дещо таки прогавив. Так, наприклад, треба було дати чітку назву арці та задати чітку футуристичну концепцію, щоб одразу її позиціонувати, як туристичний магніт.

• Зараз я задав чітку концепцію, що це у нас футуристична арка “Від Верижиці до Бурлюка”. Тобто, ми поєднали і наші сумські верижиці – прикраси-ланцюги III-V століть – з творчістю Давида Бурлюка, який народився на Сумщині і вчився у Сумах. Є інформація, що він брав приватні уроки з малювання у Олександра Веніга.

• Що для вас футуризм?
• Футуризм – це руйнація шаблонів, можливість вийти з цього комфортного сталого урбаністичного стилю. До слова, наша “Сотня” – Соборна , Воскресенська (вулиці – ред.) вони вже такі переважно консервативні, а щось нове, не притаманне консерватизму, я називаю футуризмом.

• Чи може “ФутАрка” бути туристичним об’єктом?
• Так, я якраз займаюся промоцією внутрішнього туризму і, для прикладу, місяць тому (у червні – ред.) мене запитували про урочище “Бурлюк” друзі з Києва та Харкова, і я їх возив туди. І я чув багато питань про те, де в Сумах є згадки про Бурлюка, адже він тут жив. І, дійсно, локації, де можна прийти і подивитись на творчість Бурлюка, у нас не було. Для прикладу, Бурлюк вчився в Олександрівській гімназії, проте вона не опрацювала цей контекст. Одна там або дві картини в художньому музеї його є, але цього замало.

• Для туристів, я думаю, що прийти сюди, в футуристичну арку – “ФутАрку”, взяти з собою книжки про Бурлюка, плюс ще й дізнатися про нашу “Верижицю” – це вже крута ідея. В будь-якому мистецтві, зокрема і в “Чорному квадраті“, були попередники, тому за нашою легендою, Бурлюк підгледів футуризм у верижицях, які мають дуже футуристичний і космічний вигляд.

КУБАРКА

Ще одна арка розмістилася навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку в будинку на вулиці Соборній, 44. Згодом, вона може перетворитись на “КубАрку”.

Раніше у сквері навпроти цієї арки, де зараз пам’ятник Тараса Шевченку, була інша скультура Шеченка, яку створив Іван Кавалерідзе. Проте, через деякий час її знесли.

Причина: пам’ятник був з бетону, у кубічному стилі, який не надто вітали в Радянському Союзі. У пам’ять про кубізм і Тараса Шевченка з’явилася ідея розфарбувати цю арку у відповідному стилі.

Під час фестивалю стріт-арту цю арку розмалювали сумські художники, розповів заслужений архітектор України Володимир Биков:

• Ця арка є частиною пам’ятника архітектури, від якого, на жаль, мало що лишилось. На мою думку, ці 10 років її існування вже є історією, адже стріт-арт не довговічний.

• Взагалі, 10 років тому була ідея створювати промисловий стріт-арт, але мало хто в результаті його зможе побачити і оцінити, саме тому була обрана центральна, історична, частина міста. Стріт-артом ми нічого не зіпсували: ми не виламали жодної стіни, не зідрали штукатурку, натомість додали альтернативне бачення цій транзитній зоні між Воскресенською і Соборною – арці, яка раніше була непомітною.

• Ми дали художникам повну свободу зафарбувати арку так, як вони її тоді бачили. Тепер, якщо буде її реконструкція, то непогано було б переформатувати її в кубічний стиль.

• В законі написано, що власники цих будівель зобов’язані допомагати зберігати і розвивати пам’ятки архітектури. Я думаю, що всі повинні розуміти, що арки – це окраса нашого міста, які можуть бути туристичними.

ГУСАРКА

Для цієї арки назву обрали одразу, адже розташовується вона навпроти скульптури сумського гусара, у будинку на вул. Соборній, 36, тому пропонують іменувати її “ГусАркою”.

Архітектор Володимир Биков вважає, що не варто обирати для арок випадкові назви, вони, на його думку, повинні мати історичну прив’язку:

• Тут перебувала частина керівництва сумського гусарського полку, тому така назва. Головна ідея цих арок – звернути увагу керівництва міста на історичні будівлі та їхній стан, який зазвичай потребує реконструкції. Історія – це те, що приваблює наших туристів. Прийшов час повторити десятирічний досвід і знову порозфарбовувати не тільки стіни та арки будівель у Сумах.

ГусАрка поки не має ні малюнків, ні ремонту. Для створення ілюстрацій та оновлення арки потрібні дозвільні документи, без яких будь-які дії художників вважатимуться незаконними, розповів архітектор.

ПЕЧАРКА

10 років тому темою фестивалю стріт-арту в Сумах були копії світового мистецтва. Саме так у різних куточках середмістя Сум з’явилися сучасні мистецькі прочитання малюнків з печери Альтаміра, копій “Джоконди” Леонардо да Вінчі, “Поцілунку” Клімта “Декалькоманії” Магрітта та інших.

“ПечАрка” знаходиться в провулку 9 Травня, 4. Вона має таку назву, бо пов’язана з історією та печерними малюнками, розповів Костянтин Аленінський.

• Хто автор малюнків у цій арці?
• ЇЇ розмалював Артем Водяник, і це теж один з перших стріт-артів. Вона присвячена мистецтву розписів печери Альтаміра в Іспанії періоду кам’яного віку.

• Ця будівля та арка в ній не зовсім класичні. Бо на місці цього будинку до війни був інший, який розбомбили у 1942-43 роках. Ця радянська арка не має царської дуги, на відміну від інших, старіших, арок.

• Яке історичне підгрунтя створення цієї арки?
• В околицях Сум, Сумському районі існували в кам’яному віці поселення: на підтвердження цього археологи часто знаходять кам’яні сокири , кераміку, речі з кістки.

• Тож, я тут бачу прив’язку «Сум’яни доісторичні». Тобто, туристам на прикладі цієї арки можна було б розповідати про доісторичну Сумщину та народи, які мешкали 4-5 тисяч років на цій землі.

МУЗАРКА

У будинку № 83 на вулиці Петропавлівській з 1893 року і до смерті в 1929 році, мешкала Олександра Василівна Кандиба – мати відомого українського поета, уродженця Сумщини, Олександра Кандиби (Олександра Олеся), який теж тут періодично жив.

У сумчан з’явилася ініціатива створити в цій будівлі музей, але поки в ній працює інше відомство.

Про відкриття “музейної арки”, чи то пак “МузАрки” розповів краєзнавець і колекціонер Сергій Гуцан:

• На мою думку, це найперспективніша арка, через своє розташування в історичному будинку. Я впевнений, що тут з часом з’явиться музей Олександра Олеся. Поки що ми використовуємо цю арку як туристичну локацію, в якій експонуємо певні речі, наприклад як місце для виставки дореволюційних весільних фото.

• Тут можна експонувати будь-що, пов’язане з ХІХ століттям, а також Харитоненком та історією Сум. Ця арка – прекрасна виставкова площина.

• Фото, які ви розмістили в арці, познімали, як ви відреагували?
• Відбулось те, що в житті часто трапляється. Ми тут залишили постійно діючу експозицію, яку ми, на нашу думку, гарно приклеїли. Проте, сьогодні ми бачимо, що з тих 30-ти фото та рекламних старовинних проспектів залишилось лише 3 фото і декілька марок, але ми від цього абсолютно «не опечалились».

• Наступного разу ми розумітимемо що є люди, яким це не подобається. Тож, робитимемо, можливо, подієво: почепили, показали, і забрали, або уже приклеїмо так, що «відбити можна буде тільки отбойним молотком».