Сумчанам дали пояснення щодо заповітів

Заповіт – це особисте побажання людини щодо розподілу рухомого і нерухомого майна на випадок смерті. Зазвичай цей документ посвідчується нотаріусом або посадовими особами органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії. Проте законодавством України передбачений перелік осіб, які, не будучи фахівцями у галузі права, також можуть приймати особисті розпорядження людей.

Як розповіла Ірина Свистун, начальник Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), до нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) прирівнюються:

• заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров’я, а також проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
• заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
• заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
• заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
• заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ;
• заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.