Сумчанин створив планетарій на технічному поверсі багатоповерхівки

Євгеній Рубцов служив у прикордонних військах, а після закінчення контракту вирішив зайнятись творчістю. У комірчині на технічному поверсі багатоповерхівки в Сумах він облаштував майстерню, яка схожа на планетарій, та наповнив її вінтажними речами. Тепер кімната приваблює відвідувачів, а Євгеній мріє про масштабніші проєкти, пише Суспільне.

Почалося з того, що друг сказав: “У тебе така шикарна стеля. Треба її розфарбувати в чорний колір і поставити крапки флуоресцентною фарбою. Почалося з тих крапок, потім з’явилися планети. Бабусине намисто пішло в хід,” – розповідає Євгеній.

Створювати кімнату допомагали друзі, які теж захопилися ідеєю. Загалом на облаштування пішло 3 роки. Нині кімнату хлопець використовує як майстерню та для відпочинку з друзями. Також у ній, каже, проводять івенти. Назвали проєкт – “@2stage_sumy”.

Євгеній демонструє міні-планетарій усім охочим безкоштовно. “Приходять різні люди, приводять дітей на екскурсію. Приходять друзі і друзі друзів. Сусіди – в шоці. Дідусь один зайшов і на вході завмер. Каже: скільки тут живу, такого і уявити не міг,” – розповідає Євгеній.

Окрім того, в кімнаті зібрані різні вінтажні речі – від старих газет до техніки середини ХХ століття. “Люди бачать, що я зацікавлений цією темою, і починають зносити різні речі, які вдома їм не потрібні, а тут люди милуються”, – каже хлопець.

Є тут навіть табличка з написом “Проспект Космонавтов”. Саме так раніше називався проспект, на якому стоїть 14-поверхівка з міні-планетарієм.

Найцікавіший “експонат” цього міні-музею, вважає він, – газета “Известия” за 1986 рік, коли сталася Чорнобильська аварія. Тема Чорнобиля теж передана в цій кімнаті. Євгеній розповідає, що їздив до зони відчуження кілька разів.

Також хлопець розфарбовує флуоресцентними фарбами одяг для вечірок і мріє про масштабніші проєкти. “Хотілося б в “Романтиці”, яку нещодавно реконструювали, зробити у просторі між поверхами механізм, на якому б оберталися планети”, – говорить Євгеній.

Він вважає, що такі місця об’єднують людей. “Люди приходять, не знають один одного, а через певний час – вже кращі друзі. До речі, в цій кімнаті немає годинника, тому час плине по-іншому”, – каже він.