Сумчанка поділилась досвідом, як стала наставницею для дівчини-сироти
Богдана Москалець вважає, що наставництво – це дружба на все життя. Почала займатись цим у продовження свого волонтерства. Про наставництво і чим воно відрізняється від патронатства, яке також з’явилось в країні кілька років тому – далі у матеріалі.
Анастасія Шаповал зараз навчається на першому курсі Сумського коледжу харчової промисловості. Вона сирота. Коли минулого літа полишала інтернат, директорка закладу запропонувала їй наставника. Нею стала Богдана Москалець.
![Дружба на все життя: досвід сумчанок, що займаються наставництвом та патронатством Дружба на все життя: досвід сумчанок, що займаються наставництвом та патронатством](https://cdn3.suspilne.media/images/resize/952x1.78/6f6978d2de52c045.jpg)
“Вона порадила мені скелелазіння, записала мене, тепер ходжу туди, ходили в галереї, що іще. Багато чого. Про мене спілкуємось, про друзів моїх, буває про хлопця мого говоримо. Хочу в ресторан хороший влаштуватись, закінчити на кухаря і поїхати за кордон і там працювати в якомусь ресторані хорошому”, – розповідає сирота Анастасія Шаповал.
Перш ніж стати наставником, говорить Богдана Москалець, вона пройшла спеціальні курси та тренінг, здала довідки про стан здоров’я, несудимість та інші документи.
“Саме благодійністю я давно займаюсь в різних напрямках. Дуже часто я і з друзями, і з колегами, і з нашою церковною спільнотою ми відвідували Центр соціальної реабілітації дітей Сумської області, ми з ними давно дружимо. Ну, от принесли подарунки, провели якусь гру, приїхали провідали в табір і все. І знову якось перерви були та хотілося ближче познайомитися, ближче спілкуватися з такими дітьми”, – розповідає наставниця Анастасії Шаповал Богдана Москалець.
Далі, щоб зайнятись наставництвом, пані Богдана уклала тристоронній договір де є її підпис, представника інтернату та міським Центром соціальних служб. Згідно з угодою, наставник зобов’язаний проводити з дитиною годину щонайменше раз на тиждень. Зі свого боку, держава навчає та консультує.
“Нам зробили характеристики за результатами тренінгу: психологічні, наші уподобання, наш вік, наші спеціальності, життєвий досвід, кількість дітей. Потім психолог дитячого будинку, Центр соціальних служб, дирекція, педагоги, вони когось з нас підбирали для якоїсь дитини. Тобто, вони вирішили, що для моєї Насті краще буде оця тьотя Дана. Вгадали з першого разу. Як кажуть, любов з першого погляду. От обійнялися і вроді завжди так і було. Чесно”, – каже Богдана Москалець.
![Дружба на все життя: досвід сумчанок, що займаються наставництвом та патронатством Дружба на все життя: досвід сумчанок, що займаються наставництвом та патронатством](https://cdn3.suspilne.media/images/resize/952x1.78/1bedc436ab74f9c1.jpg)
Обирають пари дорослий-дитина соціальні психологи. Мета наставництва – живе спілкування, передача навичок самостійного життя в суспільстві, піклування про дитину. Ця програма працює для дітей з 10 років – до 16-ти. Але за словами пані Богдани – це дружба на все життя.
Віолетта Бершова третій рік працює патронатним вихователем. Спочатку також займалася волонтерством у дитбудинках.
“Хочу розповісти про цих діточок. Вони приходять до нас у дуже занедбаному стані, більшість з них просто дикуни. Це діти хворі, дуже запущені. Якщо вони хоч трошки дорослі, в них дуже погані зуби. Багато з них потребують операції, вакцинації. Цими діточками ми займаємося і надаємо їм, по-перше, одяг. Вчимо найпростішим речам: навіть приймати ванну або чистити зуби”, – розповідає про свою діяльність патронатна вихователька Віолетта Бершова.
На відміну від наставництва, яке безоплатне, робота патронатних вихователів оплачувана.
“Надання послуги патронату фінансується з Державного бюджету. Грошове забезпечення батькам-вихователям сплачується у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Це на сьогодні становить 11 350 грн. Соціальну допомогу вони отримують на утримання і виховання дитини у розмірі 2,5 прожиткових мінімуми, відповідно до віку дитини”, – говорить директорка міського центру соціальних служб Марія Вертель.
На дитину до шести років така допомога складає – 4 802 грн.
“На жаль, але протягом останніх років кількість дітей у нас збільшується. Лише за останній рік на обліку Служби у справах дітей перебувало 105 дітей, у яких складні життєві обставини. У зв’язку з неналежним виконанням батьківських обов’язків 19 дітей протягом минулого року було вилучено із сімей”, – розповідає начальниця управління “Служба у справах дітей” у Сумах Валерія Подопригора.
Завдяки патронатному вихованню 58% дітей, які пройшли таке виховання, всиновили, говорять в міській службі у справах дітей. Діти, які отримали наставника, як правило, підліткового віку, і їх прилаштувати у родини доволі складно.