Сумчанка постраждала від дій колекторів через свою сусідку

У травні цього року на мобільний телефон співробітника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області почали надходити дзвінки з невідомих їй номерів. При цьому телефонне спілкування здійснювалося за допомогою робота, який вказав, що це Монетка і вимагав повернути неіснуючий борг.

Такі дзвінки надходили цілодобово, у тому числі у нічний час, що порушує нормальне життя. Монетка – це сервіс онлайн-кредитування, а компанія, яка надає такий кредит, є ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація». Зателефонувавши за номером, що був вказаний на сайті monetka.ua, під час телефонної розмови їй було повідомлено, що дійсно її номер знаходиться у них в базі та здійснюється автодозвон робота, так як її сусідка взяла кредит, який начебто не повернула та вказала її номер телефону як контактний. На вимогу припинити цілодобові дзвінки за її номером телефону та припинити незаконний тиск співробітники колекторської організації надали відмову аргументуючи тим, що це можливо лише після відповідних дій особи, яка отримала кредит.

Враховуючи зазначене, що цілодобові дзвінки продовжували надходити на приватний номер мобільного телефону з вимогою повернути неіснуючий борг, це є втручанням в особисте життя, що є порушенням ст. 32 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці. Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізична особа надає кредитній установі, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Виходячи із зазначеного, використання персональних даних та особистого номера мобільного телефону співробітниками колекторської організації, свідчить про наявність в їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України, а саме: незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, незаконний тиск з вимогою повернення неіснуючого боргу є вимаганням та утворює склад злочину передбачений ст. 189 КК України. Всі зазначені дії також є кримінально караним самоправством, за яке передбачена відповідальність згідно статті 356 КК України.

Враховуючи зазначене, Головним управлінням була надана правова допомога потерпілому співробітнику та направлені звернення до Міністерства внутрішніх справ щодо відкриття кримінального провадження за ст. 182, 189 та 356 КК України. Крім того, було направлено звернення до НБУ до компетенції якого входить нагляд за організаціями, що надають фінансові послуги.

У випадку, якщо до Вас телефонують колектори або представники фінансових компаній з-приводу боргу іншої людини або неіснуючого боргу, Головне управління рекомендує:

• дізнатися назву колекторської або фінансової компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки;
• зберігати всю інформацію, яка надходить від колекторів, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс повідомлення, як докази незаконних вимог, тиску, погроз;
• у разі якщо ж дзвінки продовжують надходити, необхідно звернутися до органів Національної поліції, а також до контакт-центру НБУ та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист персональних даних.