Сумщина – область, до якої турист… не доїде
Зрозуміло, що їхати у регіон, де можуть обікрасти, де вбивають, де стаються аварії на дорогах чи кидають гранати у нічних клубах, навряд чи хто захоче, – тут уже не до туризму!
Між тим, область має що показати, має чим вразити. От тільки позитивної промоції тут собі не роблять.
Туризм, як спосіб наповнення бюджету
За оцінкою Всесвітньої туристичної організації ООН, внесок туризму до світового валового внутрішнього продукту складає 10 відсотків. 11 відсотків усього зайнятого населення так чи інакше пов’язані зі сферою туризму. Бюджет 40 держав світу поповнюється виключно за рахунок туристичної сфери, а ще у 70-и туризм входить до числа трьох основних статей наповнення бюджету. Тобто переваги від розвитку туризму очевидні. Але для того, щоб турист із мільйонів місць на карті вибрав саме Сумщину, потрібно працювати.
Порівняно недавно створений відділ промоції та туризму Сумської обласної державної адміністрації взявся за цю діяльність. Перше, що зробили, – створили і винесли на суд обласних депутатів Програму сталого розвитку туризму у Сумській області до 2022 року. Ті її прийняли.
Тоді презентували туристичний сайт «Мандруй Сумщиною». Його розробили представники компанії «Google»-Україна у рамках проекту «Цифрове перетворення регіонів України». На сайті всі охочі можуть знайти інформацію про різні туристичні місця Сумщини. Приміром, обрати на карті об’єкт і подивитися: що є поруч, де можна зупинитися, а також отримати контактну інформацію. Створювали сайт близько півроку.
У час, коли більшість перед тим, як подорожувати, буквально перелопачує в інтернеті інформацію про місце, куди збирається поїхати, це непогана ідея. Втім, колишня директорка заповідника «Михайлівська цілина» Лідія Шеремет побоюється, що для когось от такого віртуального туризму буде й досить. «А що, не виходячи з дому, подивився все – і для загального уявлення вистачить. А ту ж Михайлівську цілину… Її треба бачити, чути, треба дихати тим повітрям. Без цього інформація не матиме сенсу», – говорить вона.
Подорож як подарунок
Не погоджується з Лідією Шеремет родина Тарасенків. Вони обирають місце для майбутньої подорожі виключно в інтернеті. І це не замінює їм реальної подорожі. Втім, мандрувати почали нещодавно, коли підросли діти і подорож стала подружжю як подарунок на день народження. Наявна про область інформація у мережі тоді не зацікавила. Тому перша подорож була до моря. Батьків настільки вразили емоції дітей, що вирішили на першій мандрівці не зупинятися. Тож побували у Києві, Львові, Полтаві. Оскільки робочий графік не завжди дозволяє надовго відлучатися від дому, вирішили пошукати щось поближче.
«Заходив у інтернет і навіть не уявляв, що там знайду! Бо до цього про Сумщину туристичну, не дивлячись на те, що тут живу, не чув нічого. Інформації багато на різних сайтах, люди діляться своїми враженнями, але в основному про Суми або ж про відвідини фестивалів. Так і не змогли на чомусь зупинитися», – ділиться голова сім′ї, держслужбовець Володимир Тарасенко.
Маршрути є!
Між тим, в області розроблено і цікаві, і затребувані маршрути. Зокрема директорка туристичної агенції «Рожева чайка» Ольга Іванова запевняє: для туристів, які хочуть мандрувати областю, пропозиції є. І їх багато. Серед популярних напрямків – Путивль, Пустовійтівка, що біля Ромен. У пору цвітіння унікальної яблуні-колонії їдуть у Кролевецький район. Чимало туристів приїздять, коли проходять фестивалі, особливо «Стара фортеця» у Тростянці.
«Подорожують областю в основному сум’яни; часто – у рамках вихідного дня – трудові колективи підприємств. Із інших областей їдуть мало. Проблема в тому, що Сумщина відрізана у сенсі логістики. Ми залишаємося обласним центром без аеропорту. Та що там говорити, у нас навіть із сусідніми обласними центрами практично немає залізничного сполучення! А дороги за якістю такі, що пропонувати автомобільне сполучення часто просто не етично», – з прикрістю говорить Ольга Іванова.
Ця проблема, справді, концептуальна. Хто візьметься за її вирішення, – відповіді немає.
Туризм розвивають громади
Про те, що туризм – справа не тільки цікава, а й така, що може приносити прибуток, почали задумуватися у новостворених територіальних громадах. Зокрема у Новослобідській ОТГ роблять ставку на музей горюнської культури. Він єдиний у своєму роді, переконана завідуюча відділом науково-освітньої роботи Державного історико-культурного заповідника у Путивлі Тетяна Перегуда. «Це музей автохтонного населення Путивльщини – горнюнів. Експонати для нього збирали всім селом. Тут є автентичні хата, клуня, сарай і вітряк. Все облаштували, як велося в унікального субетносу, що сформувався тут у 16-му столітті на основі давньослов’янського населення стародавньої Сіверщини. Це все можна подивитися, а також послухати традиційні обрядові горюнські пісні у виконанні фольклорних народних ансамблів», – розповіла Тетяна.
До речі, пісні нинішнім краєзнавцям передала одна з найвідоміших горюнок, виконавиця народних пісень Лукерія Кошелєва. У громаді сподіваються, що і особистість Лукерії, і сам музей цікавитимуть туристів.
У Плавищенській сільській раді, що у Роменському районі, теж вирішили робити ставку на автентику. Тут почали відроджувати традиції Андріївських вечорниць. Директор місцевого будинку культури Людмила Потіпако розповідає, що традиції святкування Андріївських вечорниць теж відроджують усім селом. Опитали старших сельчан щодо особливостей свята, а потім вирішили все це показувати у місцевому будинку культури у вигляді театралізованої вистави. Спочатку глядачами були тільки місцеві, згодом почали приєднуватися жителі сусідніх сіл. Після заходу тут навіть цілі дискусії влаштовували з приводу традицій. Тепер плавищенці сподіваються, що й із інших міст і районів приїжджатимуть до них на свято. Але і тут та ж проблема: добратися до села місцевими дорогами не так вже й просто.
Інфраструктура – наше не все
Відсутність інфраструктури – ось те, що заважає розвиватися місцевому туризму, вважає Дмитро Зімін, голова Сумського обласного відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
«Зараз, коли «відпав» Крим, коли не у кожного є кошти, щоб відпочити, скажімо, у Карпатах, місцевий зелений туризм став затребуваним. Це порівняно недорого, не потрібно значно витрачатися на переїзд. Втім, відсутність інфраструктури, зокрема якісних доріг, місць для ночівлі, не дозволяють повністю використовувати туристичні можливості області», – вважає Дмитро.
Натомість начальник відділу промоції та туризму Сумської обласної державної адміністрації Юрій Гладенко говорить, що, Сумщина має туристичні принади, на які вже їдуть із інших областей. Так, творчі люди люблять приїздити у фестивальну Могрицю, екстремали – сплавлятится нашими річками. Зараз ведеться активна робота з промоції музею горюнської культури, Кролевеччини з її рушниками… «Влада нині дуже відкрита до співпраці у сфері розвитку туризму в області. Інфраструктура насправді – це не проблема. Якщо ми бачитимемо, що відсутність, скажімо, доріг є перепоною для того, щоб приїздили туристи, ми це готові вирішувати. Готові добиватися більшої кількості потягів, якщо бачитимемо, що на Сумщину хочуть приїздити. Так свого часу зробили в Харкові. Із того, що область зараз може запропонувати туристам, хотів би відзначити активний, пізнавальний та подієвий туризм. Зокрема, напрямки: крос-кантрі, сплави на байдарках, веломаршрути різної складності. А насправді, у нас кожний район має свої «родзинки», легенди, і наша задача – зуміти їх подати так, щоб туристу захотілося там побувати», – каже керівник.
Утім, як можна вирішувати проблеми інфраструктури маленьких населених пунктів чи навіть відокремлених баз, хуторців, де могли б приймати туристів, – таки не зрозуміло. Навіть якщо на місці все облаштувати, то, щоб дістатися, скажімо, із порівняно недалекого польського Любліна до якогось села в лісі Середино-Будського району, потрібно проїхати бездоріжжям і безтуалеттям не одну сотню кілометрів… А це вже – не зелений, а екстремальний туризм.
* * *
Нещодавно у Сумах відбувся Міжнародний бізнес-форум і виставка «Сумщина туристична-2018». Участь у заході взяли близько 30 організацій і приватних підприємців, так чи інакше пов’язаних із туристичною сферою. Були і гості з-за кордону, які ділилися власним досвідом у сфері туризму. Втім, тих, хто робив би далі промоцію Сумщині, як області, де є що показати туристам, не запросили. Мова – про туроператорів. Нехай не з усієї України, а хоча б із сусідніх областей. А так вийшло, що похвалилися самі перед собою, – замість комплексного підходу до вирішення питання, без якого, як бачимо, не обійтися.
Світлана ШОВКОПЛЯС, медіа-студія «Контент»
Джерело: https://topkonotop.com/