Сумська психологиня — про міфи навколо консультацій і чому люди вірять тарологам
Психологиня та викладачка СумДУ Дар’я Данілова живе і працює у Сумах — місті, яке називає великим домом. Про роботу з клієнтами під час повномасштабної війни, міфи навколо консультацій, громадську активність і те, чому деякі люди звертаються до екстрасенсів й тарологів – розповіла Суспільному.
Хотіла стати журналісткою, а обрала психологію
Під час вступу, пригадує Дар’я, поставила першим пріоритетом журналістику. Тоді вже співпрацювала з онлайн-виданням “Афіша Суми” та писала для них інтерв’ю. Одне з них було з гуртом “Один в Каное”.
“Мені це дуже сподобалось. Здавалось, що журналістика – це моє, але було одне бюджетне місце і я туди не пройшла. Другим пріоритетом була психологія, ця спеціальність тільки з’явилась у Сумському державному університеті. Я подумала – то доля для мене відкрила психологію в СумДУ, і туди я пройшла”, – пригадує психологиня.
В той період вона спілкувалась з журналістом та літературним критиком Василем Чубурем, який працював у СумДУ. Пригадує, тоді викладач запевнив, що психологія дасть Дар’ї більше, ніж журналістика.
“Потім я почала аналізувати, що в журналістиці мені найбільше подобалось спілкуватись з людьми”
Нині Дар’я працює в рідному університеті. До того – отримала ступінь бакалавра у СумДУ, далі – ступінь магістра у Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.
“Навчаючись, здається, на магістратурі, мене запросили працювати в СумДУ. Я погодилась, це така честь – завкафедри запропонувала попрацювати. Спочатку в психологічній службі, а потім вже як викладач”, – пригадує Дар’я.
“Ти просто живеш своє життя”: робота у прикордонних Сумах
Центр Сум – одне з улюблених місць, каже Дар’я. Додає, знала, що корпуси СумДУ розташовані в різних куточках, тож хотіла, щоб ранкові пари починались саме тут.
Під час повномашстабного вторгнення університет не раз занавав російських атак. Зокрема, у серпні 2025 року війська РФ атакували СумДУ ракетою та дронами.
Психологиня говорить, замислюєтьсся про невелику відстань від кордону з РФ тоді, коли її про це запитують.
“Так ти просто живеш своє життя. Це твоє місто, воно затишне, комфортне, фактично знаєш ледь не всіх людей. І дійсно ти себе почуваєш начебто вдома. Є улюблена робота, близькі люди. Наприклад, коли запитують чи багато з моїх виїхало – от ні. Фактично, місто – великий дім”, – говорить викладачка.
Тарологи, екстарасенси та прямі ефіри в TikTok
Дар’я Данілова говорить, разом зі студентами на парах аналізують прямі ефіри в TikTok тарологів та екстрасенсів. Користувачі мережі запитують, до прикладу, чи будуть обстріли Сум, коли очікувати на перемогу України тощо. Психологиня пояснює, деякі люди вірять тарологам та екстасенсам, адже бувши у стресі простіше знайти магічне пояснення подій. Мешканці начебто знатимуть чіткі терміни, коли це завершиться.
“Людям хочеться конкретики, якої, на жаль, в нашому часі немає. Ці “два-три тижні” вже не працюють для більшості. Але є ті, хто цього хоче. Так само комусь простіше сходити до людини, яка називає себе психологом. Хоча насправді вона пройшла курс за місяць “Як стати психологом”. І, не знаю, чистить мантри та чакри. До них приходять за швидким результатом. Люди платять дуже хороші кошти. А “експерти” беруть набагато більше, ніж коштує консультація у психолога. Проте клієнту не треба прям працювати там. У цьому випадку, людина, яка називає себе психологом дає конкретний план дій, що саме робити. І людям деяким це подобається, тому вони ходять”
Дар’я пояснює, психологи не дають чітких рекомендацій чи вказівок клієнту. Адже в такому випадку психолог наче перебирає на себе роль людини, як точно знає, як вчинити краще.
“Є величезний ризик, що ми скажемо клієнту, він зробить і пожалкує. Це перше. А друге – людина все одно має до цього дійти сама, бо так найбільш ефективно. Ми як психологи можемо розуміти, що відбулось з клієнтом, що йому можливо допоможе і то не точно, які відповіді в собі треба знайти. Але клієнт може до цього дійти лише через рік, наприклад. Тобто, клієнт іде, а психолог за ним – супроводжує”, – зазначає Дар’я.
Додає, які є часті міфи та упередження людей, які не хочуть йти до психолога.
“Дехто думає: “Психолог скаже, як треба жити”. У мене були такі клієнтки, які розповідали своїм чоловікам, що йдуть до психолога, а вони у відповідь: “Ага, це вони скажуть про те, що я якийсь не такий, мене треба покинути. А вона ж нічого не знає”. Але це міфи”, – пояснює Дар’я.
“Хороші психологи ходять до психологів. І на супервізію ходять. Інколи й до психіатрів ходять”
Дар’я каже, консультує як сум’ян, так і мешканців інших міст. Додає, перші два роки повномашстабного вторгнення запити відрізнялись.
“Сум’яни, як тільки відкрились у Сумах перші кавярні, такі: “О, класно, кавярня. Ще і на манікюр можна сходити, ще щось зробити”. То людям трошки далі від лінії фронту важче це давалось. А люди за кордоном взагалі від цього роки три відходили. Їм було важко подорожувати, кудись поїхати, бо в Україні війна”, – каже психологиня.
Додає, часто клієнти говорять, що тільки раз на тиждень, коли вони приходять до психолога або психотерапевта – це єдине місце, де можуть про себе подумати.
“Люди, які б могли вийти на акцію – зараз на фронті, або вже загинули”
В унівеситеті Дар’я була студдеканом, каже, це класна школа для життя. Адже самоврядування навчило комунікації з людьми, організаторським навичкам.
“Я насправді із захватом, таким трепетом згадую студентські роки. І навіть коли були прильоти по Н-корпусу, Г-корпусу, то в мене в голові дуже багато спогадів. Те, що там фактично відбувалася певна частинка мого становлення і вона фактично була в тих приміщеннях, які зараз зруйновані”
22 липня 2025-го Верховна Рада України ухвалила зміни в законопроєкті №12414, окремі пункти якого обмежують повноваження НАБУ і САП та підпорядковують їхню діяльність Генпрокурору. Це викликало хвилю протестів у різних містах України. Дар’я – була однією з учасниць акції у Сумах. Каже, для неї це не вперше.
“Я сіла і почала думати: хто міг би вийти у Сумах ? Попередню акцію у Сумах робив ще Андрій Букін, який зараз служить. І зараз люди, які б могли вийти на акцію – вони на фронті, або вже загинули”
Тоді Дар’я вирішила, якщо нікому це зробити – треба самій намалювати плакат і вийти.
“Хто захоче, теж доєднається. Я дуже вдячна людям, які теж виходили. Памятаю, що на наступні дні ще більше людей доєднувалось. Це супер-екстримально було, бо всі ходили. Навіть якщо ставили картоночки, то все фільмували. Але важливо в маленькому місті виходити і показувати свою позицію. Місто Суми, хоч маленьке, прифронтове, але тут теж людям не байдуже”, — пояснює психологиня.
Говорить, молоді, яка лишається у місті і хоче бути активною, варто пробувати й не боятись.
“Якщо трапляється якась нагода кудись сходити, щось побачити, от робіть це. Пам’ятаю, дуже класні знайомства з важливими людьми в моєму житті інколи відбувались, тому що я ходила туди, куди мене попросили, а я не дуже хотіла. У мене завжди є цей момент – а може не треба, а воно якось так страшно, але треба пробувати”
“Простими словами”, “Вибір”, “Чоловіки з Марса, жінки з Венери”: улюблені і (не дуже) книги
Психологиня розповідає, що читає як професійну літературу, так і художню. Серед книг, які радить передусім, називає “Людину в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла, “Вибір” Едіт Еґер, “Простими словами” Марка Лівіна та Іллі Полудьонного, “Стіни в моїй голові” Володимира Станчишина.
Серед художньої літератури відзначає фентезі, зокрема трилогію “Аркан вовків” Павла Дерев’янка, також роман “Макова війна” Ребекки Кван.
Пригадує, минулого року прочитала 58 книжок. Водночас Дар’я радить обережно ставитися до популярної психологічної літератури. Зокрема, не рекомендує книги з психосоматики, які, на її думку, спрощують пояснення складних процесів.
На запитання, що думає про популярну книгу “Чоловіки з Марса, жінки з Венери”, відповідає:
“Це прикольно просто прочитати. Але це не означає, що воно так і є. Тому треба бути обережними. Я інколи дратуюсь, коли заходжу в книгарню і є стелаж для психології, а там всяка езотерика, популярне. Тут засмучуюсь в книгарнях”, – каже Дар’я.
Петропавліська, Баси та озеро Чеха
Психологиня каже, любить Суми через природу.
“Подобається, що на Басах є ліс. У нас є парк Кожедуба і туди можна вийти, особливо влітку, коли спека. Подобається те ж саме озеро Чеха, наприклад, хочеш на лебедів подивитись – будь ласка. Центр вцілому дуже подобається, Петропавлівська, звісно, через росіян стала гіршою. Багато памятних споруд, таких дуже класних, знищені. Я у свій час працювала у Палаці дітей та юнацтва, ще до СумДУ. І мені дуже подобалось ходити через Петропавлівську додому”
Додає, своє життя без Сум не уявляє.
“Я думала, якщо їхати, то треба знайти місто якесь дуже схоже на Суми. Зараз на консультації часто приходять клієнти, які звідкілясь евакуювались. Я супер їм співчуваю, бо дійсно дуже важко втратити, особливо коли ти прив’язаний до свого міста. І твоє місто – великий дім. Фактично ти його втрачаєш”, – каже психологиня.
“В якийсь момент я гортала підбірку онлайн-видання “Цукр” – хоп, відкрились нові заклади. І я така – ого, скільки пропустила, а вони відкриваються. Якісь нові бізнеси, нові магазини. Молодь щось для себе проводить. І це дуже супер. Інколи я буваю на заходах, часто підходять люди і про Суми говорять: “Я люблю ваше місто за людей”