Сумський обласний художній музей запровадив унікальний проєкт осушення стін та онлайн-моніторингу
Будівля Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького має вже дуже поважний вік. Раніше тут знаходився Державний банк, який збудували ще на початку XX сторіччя за проєктом архітектора Карла Шольца.
Всі ці роки проблемою музею була вигрібна яма, через яку відбувалося замочування нижніх поверхів, яке з часом розповсюдилося й нагору. У результаті норма вологості була постійно перевищена, а на стінах і підлозі з’являлася грибкова пліснява, що не тільки шкідливо для здоров’я працівників та відвідувачів, а й для зберігання музейних фондів. Керівництво музею піднімало проблему на різних рівнях, але для дієвих кроків потрібно було мати чітку відповідь: що врятує споруду – заміна вигрібної ями, ремонт приміщення чи взагалі масштабна реконструкція?
– У пошуках рішення ми познайомилися з Єгором Жученком, директором компанії «БіоДрай Україна», яка спеціалізується на усуненні проблем вологих стін, – розповідає в.о. директора Сумського обласного художного музею ім. Н. Онацького Влада Ярмак. – Вигрібна яма до того ж була аварійною, біля будівлі порушилася кладка плитки, яка закривала частину фундаменту. Ще була проблема з дахом. Тобто у нас замочування йшло як знизу, так і зверху. А в процесі ремонту виявилися проблеми з тепломережею – вода текла під фундамент. Весь цей комплекс проблем і допоміг нам виявити Єгор Жученко, з яким я познайомилася влітку 2023 року. Тоді ж я знайшла підтримку у начальника Сумської ОВА Володимира Артюха. Усі пропозиції та розрахунки «БіоДрай Україна» були викладені в комплексному експертному звіті, де по пунктах був розписаний алгоритм дій, що потрібно зробити, аби врятували будівлю, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Перший крок – привели до ладу підвал
«Лікувати» будівлю почали із «головної пухлини» – вигрібної ями. Її взагалі прибрали. На ремонт підвального приміщення із обласного бюджету було виділено понад 1,7 млн грн. У лютому 2024-го завершили ремонтні роботи з облаштування централізованої системи водовідведення, встановлення санвузлів, замінили частину тепломережі закладу, облаштували підлогу в цокольному приміщенні.
«Відремонтоване підвальне приміщення музею слугуватиме для захисту співробітників та відвідувачів, а також допоможе запобігти пошкодженню музейних фондів, – продовжує Влада Ярмак. – Роботи були виконані швидко – буквально за два місяці. Тоді ж за допомогою спільного проєкту Французького інституту в Україні та Фонду ALIPH у музеї встановили систему просушування стін від «БіоДрай». Це два невеликих, але потужних пристрої, які нормалізують мікроклімат, запобігають руйнації фундаментів і будівлі в цілому, а також підвищують енергоефективність приміщення. Посольство Франції в Україні виділило на цей проєкт 1 млн 100 тис. грн».
Вже за кілька днів після роботи системи був відчутний результат, – згадує очільниця музею. Зник неприємний запах, стало набагато свіжіше. А через місяць стіни почали просихати. Це дозволило перемістити до підвального приміщення частину фондосховища, забезпечивши комфортні умови для їх зберігання. «Із появою системи «БіоДрай» приміщення почали осушуватися, що дозволяє займатися ремонтами, – зазначає Влада Миколаївна. – В тому числі – й реставрацією фасаду. Компанія в подальшому надасть нам рекомендації, яким розчином слід обробляти стіни, аби все виконати технологічно. Додам, що за кошти американського фонду збереження архітектурної спадщини ми зробили перекриття та укриття даху. Не вистачило фінансування на облаштування ринв, аби завершити весь процес».
Більше 450 квадратів фондових сховищ – під захистом
Проєкт, як зазначає Єгор Жученко, був реалізований завдяки наполегливості та активності керівництва музею. «Під час обстеження об’єкту ми одразу помітили руйнацію внаслідок перезволоження. Щодо культурної спадщини, то така хвороба є чи не в кожній будівлі. Це «рак», який поступово руйнує споруди і нищить безцінні колекції, – говорить директор «БіоДрай Україна». – Наше завдання – побороти причину хвороби. Старі споруди не мають гідроізоляційних бар’єрів, і стіни починають натягувати воду із землі на кілька метрів.
У музеї Онацького вологість стін була критичною (перевищувала норму в 3-4 рази) – піднімалася на висоту до 1,5-1,8 м. Тобто підвальне приміщення було перезволожене! Зовнішній шар штукатурки – деструктурований, порушена несуча здатність будівлі та її енергоефективність. Тож проводити будь-які ремонтні роботи, встановлювати вентиляцію або улаштовувати укриття було б марною тратою коштів! Спочатку потрібно усунути затікання. Врятувати будівлю могла система просушування стін. Це – 80% вирішення проблеми. Інші 20% – питання, пов’язані з вигрібною ямою та інженерними мережами. Коли після проведеної діагностики ми підготували експертний звіт, стало зрозуміло, що потрібно робити і в якій послідовності».
Як працює технологія осушення?
Обладнання «БіоДрай», за словами Єгора Жученка, призначено для зупинки процесу підняття вологості, осушення стін та приведення їх до природного стану вологості. «Природне електромагнітне випромінювання посилює ефект підняття вологи по стінах, – пояснює фахівець. – При подальшому випаровуванні вологи відбувається кристалізація солі й збільшення внутрішнього тиску в стіні, що призводить до її руйнування. Спосіб осушення стін за допомогою системи «БіоДрай» насправді дуже простий. Він передбачає повну нейтралізацію першоджерела (електромагнітних хвиль), що призводить до зупинки небажаного руху води вгору і повернення води під дією гравітації назад – у ґрунт. За рахунок чого й відбувається природне осушення стіни до необхідного природного рівня.
Наш прилад – це спеціальна антена, яка здатна уловити це випромінювання, віддзеркалити його в протилежному напрямку і таким чином – зупинити перезволоження будівлі від руйнівного впливу природи.
Обладнання складається з зовнішнього контейнера і внутрішнього елементу, який взаємодіє з хвилями. Воно встановлюється на кронштейн, прикріплений до стіни. Технічний супровід забезпечується протягом усього циклу осушення. Це швейцарська розробка, створена на відкритті Ніколи Тесли, яка виготовлена в кооперації з Австрійським політехнічним університетом. Установка працює автоматично і не потребує підключення до електромережі».
За пів року вологість зменшилася до 40%
Через півроку після встановлених приладів представники «БіоДрай» зробили спеціальні заміри. Результат – вологість зменшилася майже на 40%. «Це дуже позитивна динаміка, – зазначає Єгор Жученко. – Загалом скоро вже рік, як у музеї працює наша система осушення. На сьогодні бачимо її ефективність – стіни майже повністю приведені в порядок. На 90% усе сухе! Ситуація стабільна, продовжуємо спостерігати. Є впевненість, що в найближчі 25 років проблема не повернеться. Наразі ми встановили систему онлайн-спостереження за усіма процесами».
Це дуже зручно, додає Влада Ярмак. Показники температурно-вологісного режиму фіксуються й передаються головному зберігачу щогодини. Обслуговування профінансовано на три роки. «Взагалі прилади розраховані на 100 років роботи, – підсумувала очільниця музею. – Тож збережемо наші унікальні твори мистецтва для нащадків! Вже понад 50% переміщено до підвального приміщення».
До речі, фонд музею складає понад 17 тисяч експонатів, і він постійно поповнюється новими надходженнями. Роботи дарують художники, майстри і навіть сумські дизайнери.
Ірина Чирченко
