60 котів, більшість з яких із прифронтових зон та прикордоння, перебувають нині під опікою сумського волонтера Івана Міненка. Влітку минулого року чоловік облаштував для них приміщення, яке називає будинок котів. До міжнародного дня котів, що відзначають 1 березня, розповів історії появи своїх підопічних у Сумах.

Сумський волонтер Іван Міненко прийшов навідати своїх чотирилапих підопічних в будинок котів “Dimpets”. Розповідає: нині їх близько шістдесяти.

“Здебільшого – це тварини, які біженці з прифронтових зон, це Донецька й Луганська області. Звичайно, є котики, яких ми знайшли в Сумах. Ну і є частина, які з Харківської області, з нашого прикордоння — це Білопілля, Краснопілля. До мене звертаються за допомогою, щоб вивезти котиків, подарувати їм домівки. Тому ми вирішили створити таке місце, яке має кодову назву “секретне місце”, щоб котики тут жили. Ми за ними тут доглядаємо. Знаходимо їм домівки, бо це наша головна ціль і задача”, — розповів волонтер.

Сумський волонтер Іван Міненко створив будинок для котів-переселенців

Цього котика привезли волонтери з Донеччини. Його вакцинували, але до інших котів поки не пускають, бо має ще адаптуватися, розповідає Іван.

“Ми його назвали Уксус, бо він перехворів там важкою хворобою і через це став несоціальний. Мене волонтери зі Слов’янська дуже багато про це попереджували, але ми все одно його забрали і вже зараз він нам дається трішки гладиться, вже підходить мурчить. Тому, думаю, вже скоро ми будемо шукати йому домівку”, — додає волонтер.

З Авдіївки евакуювали волонтери кота, якого назвали Зевс: “Він був у дуже поганому стані, в нього були повністю закислі очі, ми думали, що їх навіть немає. Але все-таки ми його пролікували, ставало краще й краще і вже його стан стабілізувався, що ми його вакцинували, кастрували і тепер він готовий до прилаштування”.

Історія появи в домі котів цього чотирилапого теж пов’язана з війною, розповідає Іван. Потрапив до волонтерів він влітку, з Херсонщини.

“Коли ми евакуювали тварин з Каховки, ця подія викликала великий резонанс, багато було тварин, багато було охочих їх забрати. Цей котик.. він виглядав дуже жахливо”, — ділиться волонтер.

“Худий, в нього був розлад шлунку, він майже не їв, в нього була температура. Ми десь місяці два його капали, кололи.. йому ставало краще, але дуже повільно і тому ми прийняли рішення віддати його на домашню перетримку до своїх знайомих. І зараз він виглядає, як шикарний пухнастий кіт”, — продовжує Іван.

Окрім Івана, котами опікується його команда волонтерів

“Дівчата є, які прибирають, годують, лікують. Безумовно, ми один одного підстраховуємо, коли хтось не може. І ще є група людей, які приходять сюди гратись із котиками. Вони приходять зі смаколиками, тому що, на жаль, більшість тварин, які приїздять з прифронтових зон, вони не дуже адаптивні до людей, а наша задача все-таки їх прилаштовувати, тому я прийняв таке рішення, що буде команда, яка приходитиме сюди гратись, гулятись і це дає свої плоди, бо в цілому тут не залишилось взагалі прям диких тварин. Є ті, які не люблять руки, але вже всі вони адекватно відносяться до людей”, — пояснює волонтер.