Тариф на теплопостачання у Сумах: які перспективи?
Яка існує процедура затвердження тарифу на теплопостачання та гарячу воду та що може стати причиною для перегляду цін на такі послуги? Чи будуть найближчим часом переглядатися ці тарифи? Про все це розповів Олег Голубенко, експерт з питань ЖКГ з міста Київ.
18 січня виконавчий комітет Сумської міськради затвердив нові тарифи на гарячу воду та тепло для товариства “Сумитеплоенерго”. В порядку денному це питання не фіксувалося, однак рішення прийняли. Після публікації проєкту постанови НКРЕКП “Сумитеплоенерго” подало документи на встановлення кінцевого тарифу до департаменту інфраструктури міста.
26 січня на сесії депутати Сумської міської ради скасували рішення, затверджене 18 січня на виконкомі.
Процедура затвердження тарифу у Сумах
За словами Олега Голубенка, процедура досить складна, і не лише в Сумах. Сталося так тому, що ми маємо кілька цін на газ, і їхнє застосування регулюється державою в ручному режимі. Меморандум щодо врегулювання питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води фіксує певну домовленість Кабміну, Нафтогазу і органів місцевого самоврядування. Згідно з документом, вони будуть знаходити можливість купувати і продавати газ для потреб опалення населення за ціною дешевше, ніж він реально коштує. Для цього передбачено ряд механізмів.
Один із таких – затвердження тарифу по певній методиці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, куди подаються певні параметри та вихідні дані. Але ситуація в кожному регіоні своя, десь працюють комунальні підприємства, десь – приватні. І в Сумах виникла ситуація, коли товариству (“Сумитеплоенерго”) доводиться продавати тепло населенню набагато дешевше реальних витрат. Для того, щоб пройти процедуру затвердження, потрібно подати завчасно відповідні нормативно правові документи, що і сталося. Це знайшло своє відображення в рішеннях НКРЕКП. Далі мали спрацювати усі структури, відреагувати місцевий бюджет, і орган місцевого самоврядування мав би надати певну підтримку.
Є міста, де ці кошти є, їх передбачили. В Сумах виникла ситуація, коли потрібно і забезпечити людей теплом, і компенсувати збитки підприємству. І виходить, що заручником цієї історії є товариство, яке має подати тепло безаварійно, але не має коштів для того, щоб усе це зробити. Сьогодні товариство змогло і поки що забезпечує безперебійне постачання тепла, але скільки це буде відбуватись – невідомо, тому що якщо не буде коштів закупити газ – його не закуплять.
Меморандум постачання теплової енергії та гарячої води
За словами Дмитра Васюніна, директора ТОВ “Сумитеплоенерго”, Меморандум між центральною та місцевою владою дозволяє не застосовувати підвищені тарифи до населення, а місцевій владі – компенсувати витрати підприємства.
На думку Олега Голубенка, Меморандум є слабким механізмом врегулювання ситуації. Якщо мова би йшла про закон, відповідно до якого Нафтогаз був зобов’язаний продавати для потреб населення газ за ціною, що передбачена в Меморандумі – 7 грн 42 копійки з ПДВ, то це вимагало би беззаперечного виконання норми закону. Але у нас немає закону з цього приводу. У нас є лише домовленість, яка не носить обов’язкового характеру. Тобто керівникам підприємств треба йти і домовлятися про газ за пільговою ціною. На думку експерта, дивно вимагати виконання меморандуму, бо це документ формату “Зібралися-домовилися”. Нафтогаз начебто готовий надавати газ за пільговою ціною, але має бути квота. І начебто є відповідальність центральної влади, яка говорить, що все має бути чудово, звертайтеся до органів місцевого самоврядування. Але відповідальності немає.
Тарифи та шляхи запобігання дорогим платіжкам
Олег Голубенко переконаний: тарифи будуть зростати. Для того, щоб зростання було мінімальним, треба проводити заходи з енергоефективності. Очікувати гарантій, що буде можливість отримувати дешевий ресурс для виробництва енергії – марно. Потрібно працювати над тим, щоб зменшувати витрати на споживання такої енергії. Тоді, навіть якщо тариф буде зростати, і можливо навіть суттєво, загальна платіжка зростатиме для громадян не так відчутно.
Це – абсолютно розподілена відповідальність кожного в своїй частині. Але, на думку експерта, найбільша – на споживачеві. Саме споживач голосує за органи місцевого самоврядування, які мали б виконувати свою частину роботи; споживач голосує за центральну владу, обираючи того, хто буде приймати те чи інше рішення, хто буде впливати на розвиток держави в цілому. З іншого боку, споживач має дбати про енергоефективність своєї оселі, своєї квартири та будинку в цілому. В нашій країні є такі приклади, коли і громада, і люди, і безпосередньо держава – всі беруть участь у цьому процесі, спільними зусиллями, і мають відчутний результат.