Територія забруднена та закрита для відвідування: якої шкоди завдає війна Гетьманському національному парку
Потенційно забруднена вибухівкою та закрита для відвідування. Такою є нині частина території Гетьманського національного природного парку. Про це розповів в.о. директора парку Олександр Кварта. Обстрілювати їх території розпочали з перших днів війни, а доступу до територій, що розташовані у 5-кілометровій зоні від кордону, фахівці не мають і досі через постійні обстріли.
Загальна площа парку — понад 23 тисячі гектарів. Його територію почали обстрілювати з перших днів повномасштабної війни, бо він пролягає від кордону з Росією вздовж річки Ворскла, розповідає в.о. директора парку Олександр Кварта.
“Це наслідок прильоту авіаційного снаряда, бачите які масштаби руйнувань. Це поглиблення до двох метрів і скільки пошкоджено навкруги дерев до ступеня припинення росту і ще більше дерев пошкоджено до ступеня неприпинення росту, тобто це посічені дерева, зламані повністю, обезвершинені. Видно, що велика кількість дерев всохла”, — говорить Олександр Кварта.
На території Тростянецького лісництва, яке входить до національного парку, у березні 2022 року, згадує лісничий Сергій Євсюков, точилися бої за визволення міста. “На тій стороні стояли російські війська, а з того боку підходили наша 93 бригада і вони перестрілювалися, у зв’язку з цим дуже багато було прильотів, били і з БТРа, і з БМП. Тут пошкоджено дуже багато дерев. Є дерева, які пошкоджені до повного припинення росту, є дерева, які суттєво пошкоджені”, — говорить чоловік.
Сапери, розповідає Сергій Євсюков, змогли обстежити тільки частину території. Нині потенційно забрудненими вибухівкою залишається майже 600 га території лісгоспу, тож відвідування лісів небезпечне. “Конкретно у Тростянецькому лісництві – це 136,2 га. Вони пройшлися тільки скраю, дуже велика територія і обстежити її швидко не вийде. Вже скільки пройшло часу, тут знаходили і розтяжку, буквально місяці три назад”, — розповідає лісничий.
Під час окупації, говорить провідний інженер Гетьманського природного парку Роман Середа, головне завдання працівників парку було вижити, вже після звільнення територій від російських військових працівники почали фіксувати збитки завдані природі: “Працівники кожен по своєму обходу фіксували місця прильотів, фортифікаційні споруди, де техніка була. Все зафіксовано, поки чекає обстеження”.
Під час окупації Тростянця, згадує Олександр Кварта, військові РФ викрали та пошкодили авто працівників. Нині ж частина території парку біля кордону з Росією перебуває під постійними обстрілами. “Військові дії завдають непоправної шкоди природному парку. Ви бачите масштаби руйнувань і це все дуже негативно впливає на екосистеми. Мало того, що, наприклад ця вирва – це забруднення землі хімічними речовинами, це пошкодження рослинного покриву на тваринний світ. Тому це все в комплексі завдає найстрашніших збитків екосистемам”, — пояснює в.о. директора парку.
У нацпарку нині працює 98 людей, розповідає заступник директора Олександр Яковенко. Доступу до земель парку у 5-кілометровій зоні вздовж кордону працівники не мають. “Наші колеги, які мешкають на Великописарівщині, вони щодня і по цей день піддаються артилерійським обстрілам, постійна напруга і ризик власному життю всім”, — зазначає Олександр Яковенко.
Наймасштабніша пожежа, сказав Олександр Кварта, у нацпарку сталась у серпні 2022 року: російські військові обстріляли ліс запалювальними боєприпасами, внаслідок чого вигоріло понад 7,5 гектарів сосни. Окрім того, зруйнований міст у Климентовому зменшив прохідність води у Ворсклі, що призводить до заболочення річки.
“Територія вважається потенційно забрудненою, так як були вибухи, а мінування можливе і дистанційне під час таких артилерійських обстрілів чи авіаційних можливо проведено мінування, тому територія заборонена для відвідування місцевим населенням”, — розповів Олександр Кварта.
Громадська організація “Екодія” веде власний реєстр випадків завданої шкоди довкіллю. Нині зафіксували понад 1300 офіційних випадків, розповів фахівець відділу клімату Богдан Кученко: “Потім ця інформація буде обмінюватися і ми сподіваємось на співпрацю з органами державної влади в питанні, коли Україна буде подавати позов в міжнародний кримінальний суд, зокрема про злочини проти довкілля, тому що ми розуміємо, що будуть якісь економічні збитки і загалом гуманітарне право, але є також і злочини проти довкілля, які важливо фіксувати і за них теж притягнути винних до відповідальності та отримати якусь компенсацію для відновлення довкілля”.
Нині оцінити завдані парку збитки неможливо, каже очільник парку, бо фахівці не мають доступу до всіх територій, а обстріли прикордоння продовжуються. На сьогодні працівники зафіксували 78 порушень, за якими відкриті кримінальні провадження. Аби ж відновити пошкоджені ділянки лісу планують видаляти знищені дерева, а на їх місце підсаджувати нові.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ