Традиції страсної п’ятниці на теренах Сумщини
На Охтирщині у четвер під п’ятницю ходили в церкву на «страсти», звідки приносили запалені свічки й «писали» цим вогнем хрести в хаті на сволоках.
На Ямпільщині по святий вогонь ішли саме у п’ятницю. Запалену у церкві свічку намагалися донести додому так, щоб вогонь не згас. Тоді нею «писали» хрестики «на вершняку», тобто вгорі на одвірку при вході в хату. Вірили, що цей знак оберігає оселю від відьом та нечистої сили.
На Білопільщині діяли схоже: у страсну п’ятницю йшли у церкву «по огонь». Запалену під час церковної служби свічку намагалися обов’язково донести додому, не загасивши. Цим вогнем «писали» хрести на сволоках, біля ікони, на дверях та господарських приміщеннях. Зараз, за словами старожилів, хрести більше пишуть у чистий четвер і не вогнем, а звичайною крейдою.
На Роменщині на страсну п’ятницю також намагалися донести запалену свічку з церкви. Із цим вогнем іноді лазили на горище, сподіваючися побачити там домовика.
Цього дня активно готувалися до Великодня: красили крашанки, пекли паски, готували скоромні страви для Великоднього кошика.
Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури