Тролейбуси проти професорів: як «Електроавтотранс» купує світло по 9 гривень, поки СНАУ спускає мільйони на «золоті» кіловати

Здається, у Сумах винайшли новий парадокс: щоб навчитися елементарно рахувати державні гроші, не обов’язково мати наукові ступені чи керувати цілим університетом. Достатньо просто… керувати тролейбусами. Свіжі дані з сайту державних закупівель «Прозорро» яскраво демонструють, як виглядає прірва між адекватним менеджментом комунального підприємства та відверто «схемними» закупівлями місцевих науковців.

Майстер-клас з економії від «Електроавтотрансу»

Поки деякі керівники виправдовують космічні ціни «складною ситуацією на ринку», КП «Електроавтотранс» просто бере і робить свою роботу. 5 травня 2026 року підприємство оголосило тендер на закупівлю електроенергії для своїх потреб. Очікувана вартість — 12 407 000 гривень за 1 356 000 кіловат-годин.

Беремо калькулятор, ділимо і отримуємо адекватну ринкову ціну: близько 9,15 гривні за кіловат.

Варто відзначити ключову деталь: підприємство купує світло за власний бюджет, тобто за кошти від своєї господарської діяльності. А коли ти заробляєш гроші сам, ти їх рахуєш. І тут менеджменту «Електроавтотрансу» можна лише поаплодувати — вони не переплачують зайвого, орієнтуючись на реальні ринкові ціни для промисловості.

«Генії» економіки зі СНАУ: як розчинити мільйони в повітрі

А тепер перенесемося з тролейбусного депо у високі кабінети Сумського національного аграрного університету (СНАУ), де, вочевидь, вивчають якусь альтернативну математику.

Ми вже писали про їхній феєричний тендер, де вартість одного кіловата злетіла до фантастичних 20 гривень. Тоді, за нашими підрахунками, переплата склала божевільні 7,7 мільйона гривень. Згодом керівництво СНАУ, мабуть, відчувши запах смаженого, оголосило новий тендер — і ціна магічним чином впала до 12,5 грн за кіловат.

Тим самим університет чистосердечно розписався у власному марнотратстві (чи то пак — у наявності «схеми»). Але навіть ці «знижені» 12,5 гривень виглядають як відвертий грабунок на фоні 9,15 гривень від «Електроавтотрансу».

Питання на мільйон (і не на один)

Давайте просто порівняємо: звичайне транспортне КП знаходить постачальника по 9,1 грн за кіловат, а поважний університет із цілою кафедрою економіки — не може знайти дешевше 12,5 грн (а до цього взагалі по 20 грн).

• Навіщо СНАУ тримає штат економістів та фінансистів, якщо вони не здатні елементарно загуглити актуальну вартість електроенергії в Україні?
• Чому комунальники можуть ефективно проводити тендери, а вищий навчальний заклад системно спускає в трубу (чи в чиїсь бездонні кишені) від 1,6 до майже 8 мільйонів гривень на одній закупівлі?

Поки Держаудитслужба (ДАСУ) продовжує перебувати в режимі тиші і не помічає цих кричущих цифр, «Електроавтотранс» доводить: купувати світло за чесними цінами в Україні цілком реально. Треба лише мати совість і не плутати державну кишеню з власною. А студентам СНАУ залишається лише поспівчувати — вони здобувають освіту під найдорожчим освітленням у країні, за яке платимо всі ми.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ – там ми даємо оперативну інформацію