“Це рішення було соборним”: Прессекретар Сумської єпархії ПЦУ розповів про перехід на новий календар
Усі 177 парафій Сумської єпархії перейшли на новий церковний календар із 1 вересня. Сьогодні, 1 жовтня, уперше Православна церква України відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке раніше відзначали 14 жовтня. Як перехід відбувся на Сумщині розповів прессекретар Сумської єпархії ПЦУ Павло Сушинський. Далі публікуємо розповідь Павла Сушинського від першої особи.
“Рішення прийнято не тільки духовенством, а й мирянами”
Зміна календаря відбулася з 1 вересня поточного року. Чому? Тому що ця дата вибрана недаремно, бо саме початок індикту — нового церковного року починається саме з 1 вересня. Новий церковний рік починається в вересні. Відповідно, будь-яка церковна реформа, якщо вона впроваджується в церкві вона впроваджується з початку церковного року.
Це рішення було соборним. Тобто прийнято на помісному соборі всієї церквою не тільки духовенством, але й духовенством і мирянами 27 липня у стінах Софії Київської. Проголосовано своєю більшістю і відповідно впроваджено з 1 вересня 2023 року, як обов’язкове для всіх. Але все ж таки залишена можливість за громадами, де цього бажають, залишатися як за старим стилем. Тобто, та чи інша конкретна громада, не важливо чи Сумської єпархії, чи якоїсь іншої єпархії ПЦУ бажає залишатися за старим стилем, то вона це може робити й надалі.
У Сумський Єпархії всі громади перейшли на Новоюліанський календар. Ми повинні знати, що Новоюліанський календар був створений у 20 столітті і прийнятий під головуванням Вселенського патріарха Мелетія IV, як більш точний зі всіх трьох календарів, які є в церквах: серед Юліанського Григоріанського і Новоюліанського.
Новоюліанський календар є точніший і досконалий. Ну і відповідно, ним користується, разом із православною церквою України, з диптиха православних церков, з 15 помісних православних церков, користується вже 10, тобто більшість.
“Нерухомі та рухомі свята”
Ця зміна торкається лише нерухомих свят. Тобто ми повинні знати, що в житті церкви протягом цілого церковного року є свята, які діляться на нерухомі та рухомі свята — це ті свята, дата яких змінюється кожного року. Вона залежить від святкування Пасхи, тобто таке свято як вхід Господній в Єрусалим, тиждень до світлого Христового Воскресіння, безпосередньо саме свято світлого Христового Воскресіння — свято Пасхи, Великодня, свято Вознесіння Господнього, свято П’ятидесятниці, Зелена неділя — ці свята залежать від дня святкування Пасхи, відповідно вони є змінними. До календарної реформи вони ніяк не відносяться, тому що пасхалія — є незмінною і ніяк також не належить до календарної реформи. А саме нерухомі свята, такі як Покрови Пресвятої Богородиці, свято пам’яті Святителя Миколая Чудотворця, свято Різдва Христового, свято Водохреща — дати святкування яких є встановленими, конкретними — ті змінюються. Вони переносяться на 13 днів раніше і тому відповідно ми їх будемо святкувати таким чином.
Усі громади Сумської єпархії перейшли на новоюліанський календар, тому відповідно в нас з цим проблем немає. Ми можемо бачити, що в деяких храмах ще на старі числа стоять служби, тобто Божественні літургії. В нашому кафедральному соборі, я думаю, цей перший рік, перехідний, божественні літургії будуть стояти через те, що ми повинні розуміти, що є старше покоління, якому зміни надаються більш складно і тяжче. Відповідно, ці служби встановлені для того, що якщо людина забула прийти до храму могла помолитися, розпочинати таїнство сповіді та причастя, ну і відповідно все що вона хоче для себе зробити вона могла б отримати в храмі.
“Це питання було актуальним насправді, бо Юліанський календар є не точним”
Серед актуальності даного питання даної реформи треба виокремити декілька моментів. Перше, що це питання було актуальним насправді. Якщо воно не виносилось духовенством на загал, це не означало, що воно не стояло на порядку денному. Тому що сам Юліанський календар, яким користувались церква, він є неточним у своєму літочисленні. Відповідно там є певна нестиковка, яка і виходить на цей час у 13 днів. Чим далі, то цей проміжок буде збільшуватися.
Друге, тон розв’язання цього питання нам задавало саме населення. Ми повинні розуміти, що більшість країн світу, цивілізованого світу, не того, що на нас напав і нас вбиває і хоче нас вбивати, святкує свята за Григоріанським календарем. Але саме до 2800 року святкування Григоріанського календаря співпадають з Новоюліанським, тому відповідно всі наші святкування співпадатимуть разом.
Якщо у нас є можливість конкретне питання вирішити зараз, ми повинні його сідати й вирішувати. А не відкладати майбутнім поколінням ті проблеми, які б могли вирішити зараз.
Багато українців, які сьогодні є в еміграції або були в еміграції, повернулися додому на Батьківщину, вони хочуть святкувати так, як святкують у тих країнах, де вони були. І дізнавшись історично, вони розуміють, що дане рішення є правильним і так само підтримують його. Ну і найголовніше, що останній момент, який все ж таки підштовхнув церкву до цих змін, — це те що завжди в історії суспільства. Навіть не в історії церкви, а саме суспільства, найпростіше і найкраще реформи, тобто зміни, відбуваються в найтяжчі часи для народу. Тобто, такі важкі питання, як зміна календаря і деякі інші, вони найкраще і найлегше будуть впроваджуватись саме під час війни. Я думаю, що це найгірше, що могло б бути в історії нашого народу, а тому відповідно в час таких важких випробувань такі важкі рішення будуть сприйматись легко.
Все ж таки, хоч це більше тяжче для старшого покоління, ми повинні розуміти: це питання ми не могли б відкладати на потім. Ми не можемо багато питань складати на потім, якщо у нас є можливість якесь конкретне питання вирішити зараз, ми повинні його сідати й вирішувати, а не відкладати майбутнім поколінням ті проблеми, які б могли вирішити та зробити їх зараз.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ