Церковну метричну книгу ХІХ століття передали музею на Сумщині
Церковну метричну книгу ХІХ століття передала столична антикварна фірма Охтирському краєзнавчому музею, що на Сумщині. Купили раритет в Інтернеті. Саму Миколаївську церкву, де велась і зберігалась книга, зруйнували в Охтирці у 30-х роках минулого століття під час радянської кампанії боротьби з релігією, передає suspilne.media.
На передачу церковної книги в Охтирський музей прийшли науковці, краєзнавці та духовенство. В книзі зазначена інформація про народження, вінчання та смерть охтирчан із 1878 по 1879 роки. Знайшли її, коли шукали чергову раритетну річ.
“З приводу ціни я не можу сказати, бо не знаю. Вона була придбана на сайті MEGAMAX. Я так розумію, там багато різних антикварних речей і потім вона була передана до нас, зроблена дезінфекція. Уже в такому вигляді її передали до музею. На таких сайтах, зазвичай, не пишуть ніякої додаткової інформації: ні про місце знаходження, ні де вона зберігалася. Однак зі зворотного боку трохи видно, що там є грибок, тому, можливо, це було якесь вологе приміщення”, — розповіла адміністраторка антикварного дому “Y2 Antique House” з міста Києва Вікторія Єресько.
Науковці музею приступають до вивчення записів книги. На сьогодні з’ясували, що, наприклад, у 1878 році в Охтирці народилося 156 дітей, 111 осіб померли, 56 — узяли шлюб. Причиною смерті від хвороб стали: гарячка, застуда, чахотка, дифтерія, сибірська виразка, гастрит, інсульт.
“Зараз метричні книги використовуються дослідниками під час написання наукових, краєзнавчих робіт з різних наук, таких як генеалогія, генетика, соціальна локальна історія, сімейна історія, антропологія, ономастика, топоніміка, юриспруденція, історія медицини, етнографія. Цей список можна продовжувати”, — говорить головний зберігач фондів Охтирського краєзнавчого музею Олена Бойко.
За її словами, в фондах музею до цього часу не було жодного примірника церковних метричних книг, лише — фрагменти. Поміж тим, метричні записи — це історія цілих родів та окремих людей.
“У 1906 році на світ з’явився хлопчик Іван Лозов’ягін, який відомий світу, як письменник, поет, публіцист Іван Багряний. Точилися суперечки стосовно місця народження. Одні дослідники говорили, що це с. Куземин Охтирського району, інші стверджували що, все ж таки, м. Охтирка. Саме завдяки метричній книзі, яка зберігалася того часу в Свято-Покровському кафедральному соборі, вдалося встановити за записом, що, дійсно, Іван Лозов’ягін народився у нашому місті”, — каже Бойко.
Музею бракує історичних документів для наукових досліджень, говорить його директорка Людмила Міщенко. Особливо таких, які отримали вони сьогодні.
“Церковні архіви, вони були знищені в 20-30-их роках, і багато храмів в Охтирці були зруйновані. А ще наші охтирські архіви були знищені в період окупації. Коли німці наступали до Охтирки, то всі архівні справи були завантажені у вантажну машину. Їх мали вивезти на зберігання до Харкова, але ця колона автомобілів потрапила під авіабомбардування і архіви були знищені”, — розповіла вона.
“Дуже символічно, що така зустріч відбулася саме в кінці літа, тому що в вересні наша Охтирка буде святкувати 380-ти річчя з дня її створення. І, дійсно, говорячи про те, як історія Охтирки викладалася, наприклад, в радянський період: що Охтирка була створена Московським царством. Насправді, нам не вистачає цілого корпусу документів які, можливо, знайдуться у наших сусідів у Польщі”, — зазначив науковий співробітник Охтирського краєзнавчого музею Юрій Берест.
Малюнок церкви з фондів музею
Миколаївська церква, метричну книгу якої сьогодні передали Охтирському музею, була в центрі міста. Зараз про неї можна дізнатись лише за фотографіями. Звели храм у 1800-1805 роках. Усе, що лишилось — будинок священика, в ньому нині — банк. Самого ж храму немає з 1930 року, коли його підірвали.
