У Білопіллі підозрювану у вбивсті немовляти взяли під домашній арешт
Білопільський районний суд застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту жінці, яка підозрюється у вбивстві своєї новонародженої дитини.
26.10.2022 до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП №1 (м. Білопілля), мотивоване тим, що 23.10.2022 приблизно з 00.00 до 02.20 громадянка М., знаходячись за місцем мешкання в м. Білопілля Сумської області, народила живе та життєздатне немовля чоловічої статі. Одразу після пологів М., маючи на меті умисне вбивство своєї новонародженої дитини, на ґрунті емоційної напруги, викликаної самими пологами та психічними і фізіологічними процесами, що їх супроводжували, тобто перебуваючи в обумовленому пологами психічному стані, достовірно знаючи, що дитина жива, умисно викинула немовля до вигрібної ями вуличного туалету в дворі домогосподарства, після чого немовля припинило подавати ознаки життя.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрювана М. свою вину за пред’явленою підозрою не визнала, просила обрати їй домашній арешт.
Захисник обвинуваченої просив застосувати більш м’який запобіжний захід.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що М. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, раніше не судима, ніде не працює, проживає з матір’ю та співмешканцем, що свідчить про стійкі соціальні зв’язки, скарги на останню до міської ради не надходили.
Що стосується доводів клопотання в тій частині, що залишаючись вдома підозрювана може знищити, сховати або спотворити предмет, за допомогою якого було перерізано пуповину, то слідчий суддя зазначає, що суду не було надано доказів на підтвердження того, що М. намагалася це зробити, хоча не була позбавлена такої можливості, оскільки з часу вчинення злочину не була затримана в порядку ст. 208 КПК України та залишалася вдома. Доказів на підтвердження того, що остання переховувалася від органів досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі суду також надано не було.
У той же час, для встановлення істини по справі з огляду на важливість показань свідків у даному кримінальному провадженні, які проживають в одному з підозрюваною населеному пункті, враховуючи, що М. приховувала факт пологів, слідчий суддя погоджується зі слідчим та прокурором у тому, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків.
При цьому слідчий суддя критично ставиться до твердження слідчого та прокурора, що запобігти наявним ризикам можна лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме: тримання під вартою.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що тримання підозрюваної під вартою не буде виправданим у цьому конкретному кримінальному провадженні, а запобігти доведеним у судовому засіданні ризикам зможе більш м’який запобіжний захід, який є менш суворий ніж тримання під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ