У Білопільській лікарні жоден із 17 померлих від COVID-19 не був повністю щеплений
Щодня у соцмережах, у розмовах між людьми з’являється купа недостовірної інформації про хворих на ковід, які щеплені й померли від цього. Така інформація не лише шкодить суспільству, вводить в оману довірливих читачів і слухачів, а й зупиняє людей від поки що єдиного шляху до порятунку – вакцинації.
Про це – у розмові із завідувачкою інфекційного відділення Білопільської міської лікарні Людмилою Григорівною Захаренковою:
– Людмило Григорівно, так є у лікарні зафіксовані випадки смертей від ковіду щеплених людей?
– Я втомлююся пояснювати і криком кричу: не вірте цим чуткам!!! З початку поновлення роботи ковідних відділень у нашій лікарні ми пролікували 130 хворих, яких уже виписали. На жаль, маємо й іншу статистику – 17 летальних випадків. З них – жодного двічі вакцинованого!
Серед хворих є П’ЯТЬ вакцинованих, із них ТРОЄ – лише однією дозою. Усі розмови про смерть вакцинованих – то лише порожні розмови. Ми ведемо дуже серйозну статистику, де враховуємо всі показники: чи хворів раніше пацієнт, коли щеплювався, якою вакциною. Обов’язково уточнюємо з сімейним лікарем про початок його хвороби.
Всім і кожному раджу одне – вакцинуйтеся.
Я не веду особисту статистику, але зі спостережень за своїми знайомими, друзями скажу: всі щеплені хворіють набагато легше, ніж ті, хто чогось чекав і вірив у всі нісенітниці про вакцини.
Вакцина – не лікує, вона допомагає легше перенести захворювання. І люди віком за 70 років перехворіли вдома без особливих ускладнень, і люди за 30 теж інфікувались і перенесли хворобу без кисню і госпіталізації.
– Що маємо сьогодні в лікарні?
– Станом на 2 листопада всі ліжка були заповнені і ми відмовляли у госпіталізації, бо фізично нікуди класти хворих. Також задіяні ВСІ кисневі точки, ВСІ концентратори! Медперсонал падає з ніг. Перебіг хвороби майже у всіх госпіталізованих – дуже складний.
– У чому особливість цьогорічної хвилі захворювання на ковід?
– Дуже стрімкий інкубаційний період, висока контагенозність, іншими словами, «заразність» вірусу, важке протікання хвороби, моментальне ураження легень і загострення хронічних хвороб.
– Чи змінилися протоколи лікування?
– Ні, ми лікуємо, як і раніше, противірусними препаратами, протизапальними, проводимо іншу терапію, яка знімає симптоми хвороби. Зараз лікування йде набагато важче, бо в більшості хворих загострюються хронічні хвороби, починаються ускладнення.
– Ваші поради: що треба робити, аби не потрапити до відділення?
– Найперше – вакцинуватись. Друге – пам’ятати, що вакцина не лікує, і дотримуватися всіх правил особистої гігієни. Найголовніше з них – носити маску. Міняти не рідше чотирьох разів на день. Не одягати використану хоча б раз. Не економте на цьому, бо з забрудненої маски інфікуватися можна дуже легко. Мийте руки, оброблюйте їх антисептиком. Тримайте дистанцію, не підходьте близько одне до одного. Хвороба підступна тим, що людина може бути джерелом інфекції, не знаючи про це. Обмежте перебування в громадському транспорті, в інших закритих приміщеннях, де багато людей.
За найменших ознак хвороби звертайтеся до лікарів і робіть тести. Не лікуйтеся самі, не ставте собі діагнозів. Не читайте неграмотних, а то й шкідливих порад шарлатанів про різні методи лікування. Не слухайте людей, які застерігають вас від вакцинації чи поширюють «страшилки» від її дії.
Повірте: ми в лікарні маємо вже досвід лікування, спостерігаємо за протіканням хвороби і спростовуємо всі конспірологічні теорії про якісь там «змови», «чіпування» та іншу маячню.
Коли людина лежить під кисневим апаратом і не може відриватися, щоб хоча б поїсти чи випити води, тоді вона не згадує пости у соцмережах і розповіді сусідки «про отруту з літака». А благає: «Врятуйте, бо хочу жити». Родичі телефонують і готові будь-які гроші платити, ліки «діставати», але, на жаль, повернути час і вжити елементарного заходу власної безпеки вже не можна.