У Конотопі відбулась презентація книги розповідей жінок про війну
У Конотопі відбулася презентація книги “Жити попри все. Розповіді жінок про війну 2014 та 2022”. Видання містить 11 історій жінок, починаючи з Донбасу 2014 року, та про початок повномасштабного вторгнення, пише Суспільне.
Презентація книги зібрала у Конотопі представників літературної спільноти, освітян, волонтерів.
Марина Супрун – одна з авторок книги, яка місяць перебувала в полоні.
“Коли мою маму відпускали на кухню, щоб приготувати їсти – я думала, як я далі буду виховувати свою сестру, якщо моя мама раптом не повернеться?”, – згадує авторка.

Марина Супрун зачитує уривок зі своєї історії: “На другий тиждень концтабору ми не знали куди себе подіти. Почали згадувати пісні, діти малювали на запліснявілих стінах малюнки – тільки вони і не давали опустити руки. Спали на двоповерхових ліжках – на першому поверсі старші, на другому – молодші”.
Співавторка Галина Тищенко розповідає про те, що відбувалось в її рідному місті Краматорськ у 2014 році: “Під’їжджають чорні воронки, забирають хлопців і дівчат з зав’язаними ззаду руками – і вони вже зникають — навічно”.

Галина згадує і про те, що робили російські військові у 2022 році, під час окупації: “Одягнута вся була, і він до мене цією рушницею, каже: «Роздягайся, бабка». Я почала благати його: «Ти ж молодий, ти мені в онуки годишся, не треба цього робити». Я не знала, думала вб’є…”.
Жінка зачитує уривок зі своєї історії.
“Холод, суцільна крига, аж нудить. Тепер я знаю, як виглядає жах, скільки днів, місяців, чи років повинно було минути, щоб я це пізнала. Коли в моїй свідомості відбулося перше переосмислення життя До і Після. Я думала, що страшніше вже не буде, просто не може бути – я помилялась. Але – розпочну спочатку”.

Серед авторок книги і Сталіна Чубенко, Людмила Біленька, Олена Апчел, Наталія Логозинська, Юлія Гаврилюк, Тамара Шевчук, Олена Німаніхіна, Тетяна Товстокора, Ірина Довгань.
Авторки книги кажуть — розповіли про втрати, страх, евакуацію, силу залишатися людиною у нелюдських умовах. Говорять, їхні розповіді – це живі свідчення про війну очима жінок, які пройшли крізь найважчі випробування та не втратили віри в життя.
“Ми вражені від презентації, дуже-дуже шкода, що ці історії про реалії, які нас оточують. Про те, що пережили ці люди. Кожна з цих історій віддалено схожа одна на одну, але вони відрізняються. Це все дуже жахливо”, – ділиться враженнями гість презентації Андрій.
“Я захоплююсь цими жінками. Це настільки сильні, мужні, відважні жінки, які пережили такий біль, таке насильство. Які прийняли це, пережили, взяли себе в руки і вийшли перед аудиторією – це дуже складно. Я дуже захоплююсь їх відвагою, силою та мужністю”, – додає гостя презентації Іванна.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ