У краєзнавчому музеї зберігається найдавніша писемна знахідка на теренах Сумщини

В експозиції Сумського обласного краєзнавчого музею представлено на перший погляд непримітний, але унікальний предмет – маленьке, виточене з темно-бузкового пірофіліту прясельце діаметром 2 см і отвором 0,7 см. Воно виявлене у 1986 р. під час досліджень Лівобережною слов’яно-руською експедицією ІА НАН України під керівництвом доктора історичних наук О. Сухобокова комплексу пам’яток біля с. Ницаха Тростянецького (нині Охтирського) району Сумської області.

Пірофілітові прясельця на території Русі набули поширення у Х – першій половині ХІІІ ст. З каменоломень Овруча готові вироби або плитки для їх виготовлення розходилися в усі куточки держави і за її межі. На незамінних у прядінні й ткацтві атрибутах їх власниці часто видряпували різні позначки, а іноді й власні імена. Прясельця з графіті – рідкісні знахідки.
На одному пласкому боці на прясельці з Ницахи є чотири риски навхрест, а на протилежному – видряпане слово «СЛАВНО».

Напис виконано слов’янською абеткою – кирилицею, що з’явилася в ІХ ст. і була розроблена на основі грецького алфавіту. Через простоту і зручність це алфавітне письмо, яке з легкістю могла освоїти будь-яка людина, швидко розповсюдилося серед населення Русі та слов’янських народів Південно-Східної і Східної Європи.

На території Київської Русі до найдавніших датованих епіграфічних пам’яток відносяться графіті на стінах Софійського собору і напис 1068 року на Тмутороканському камені. Випадкові написи також трапляються на керамічних виробах та інших речах, що знаходять археологи. Серед таких унікальних давньоруських епіграфічних пам’яток і маленьке прясельце з Ницахи з видряпаним, ймовірно, ім’ям його власниці. Hаразі це найдавніша писемна знахідка відома на теренах Сумщини.