У Лебедині знову перемагали проблеми нарадою: одна справа — кілька програм і ще більше звітів
Поки жителі Лебединської громади потребують ремонту пошкоджених осель, допомоги з переїздом, житлом та іншої конкретної підтримки, місцеві чиновники 4 серпня провели чергову стратегічну нараду. Цього разу взялися розробляти Місцевий план виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2030 року.
У засіданні взяла участь представниця коаліції «Сумщина 1325» і гендерна радниця голови Сумської ОВА Крістіна Сахно. Вона ознайомила робочу групу з обласним планом, який стосується безпеки, прав людини, гендерної рівності, відновлення громад та протидії насильству.
Голова робочої групи Сергій Подолько заявив, що майбутній документ може відкрити громаді нові можливості для отримання допомоги. Однак конкретних сум, уже погоджених проєктів, термінів їх реалізації чи відповідальних виконавців під час засідання не назвали. Натомість учасники обговорили напрями роботи та домовилися підготувати пропозиції до наступної наради.
Начальниця управління праці та соціального захисту населення Валентина Губська відзвітувала про виконання попереднього плану на 2023–2025 роки. До переліку його результатів зарахували фактично все, що відбувалося в громаді: облаштування укриттів, нової зупинки та підходу до пішохідного переходу, відкриття гінекологічного кабінету, сенсорної кімнати, швейної майстерні, спортивного майданчика, встановлення доступних санвузлів, закупівлю ліжок для переселенців і створення ветеранського простору.
Безпосередній зв’язок значної частини цих об’єктів із резолюцією «Жінки, мир, безпека» виглядає щонайменше неочевидним. Складається враження, що одну й ту саму виконану роботу чиновники проводять одразу через кілька програм, проєктів і звітів. Допомогу надали один раз, зате прозвітувати про неї можна неодноразово — під різними назвами та на різних нарадах.
Особливо показовим є встановлення спортивного майданчика в Будилці. Це звичайна робота місцевої влади, яку вона мала б виконувати без резолюцій ООН, гендерних паспортів і стратегічних планів до 2030 року. Адже якщо для появи дитячого майданчика чиновникам у Лебедині справді потрібен міжнародний документ, то громаді, схоже, бракує не резолюцій, а нормального управління.
Новий план пропонують наповнити психологічною, юридичною та медичною допомогою, тренінгами, перекваліфікацією, підтримкою переселенців, мобільними соціальними бригадами та протидією домашньому й сексуальному насильству. Напрями звучать правильно, але поки залишаються загальними формулюваннями без зрозумілої відповіді, яку саме практичну допомогу та коли отримають жителі громади.
За підсумками засідання члени робочої групи мають сформувати пропозиції до наступної зустрічі. Отже, головним результатом наради стала підготовка до ще однієї наради, а реальна допомога людям поки залишається десь між планами, тренінгами та звітами до 2030 року.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ – там ми даємо оперативну інформацію