У Ромнах попрощалися із військовим Василем Оксьомом
Сьогодні Роменська громада попрощалася із 45-річним воїном Василем Олексійовичем Оксьомом.
Василь Олексійович Оксьом народився 11 листопада 1978 року в с. Мельники Роменського району.
Закінчив 9 класів Підставської загальноосвітньої школи I-II ступенів. Освіту здобув в Синівському професійному аграрному ліцеї за спеціальністю «тракторист-машиніст, слюсар – ремонтник».
З 1997-1998 роки відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України, під час проходження якої здобув звання «молодший сержант». Після проходження служби працював в колгоспі КСП «Великий Жовтень» трактористом-водієм.
У 2003 році Василь створив сім’ю, одружився. У 2007 році разом із родиною переїхав проживати до м. Ромни. Василь Олексійович працював продавцем та завідувачем магазину «Автозапчастини». У шлюбі разом виховували дочку й сина. Василь був гарним сім’янином, а найбільшим щастям для нього були діти.
У 2015-2016 роках був учасником АТО, брав участь у найважчих боях у Луганській області, зокрема брав участь у боях за н.п. Щастя. Воював у складі 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
За рік запеклої боротьби з ворогом Василь став загартованим та досвідченим воїном. Був нагороджений нагрудним знаком «Гідність та честь» та нагрудним знаком «Ветеран війни». Після повернення з АТО Василь не припинив допомагати тим, хто продовжував воювати. Він постійно відвозив допомогу на Схід України.
Він був невтомним і завзятим майстром на всі руки, усе життя будував та робив ремонти для родини та дітей. І хоч життя так складалося, що Василь не мав змоги бути присутнім на найважливіших подіях у житті своїх дітей – випускних, та він завжди був на зв’язку, завжди подумки був зі своєю родиною.
Василь був душею компанії, веселим і щирим товаришем, другом, який завжди готовий прийти на допомогу. Василь Олексійович мав великі мирні життєві плани. Але усі ці мрії і плани перекреслила підла московія…
24 лютого 2022 року Василь, дізнавшись про повномасштабне вторгнення, швидко зібрав речі і знову став на захист України. Їхав, щоб приєднатись до 92 бригади, у складі якої брав безпосередню участь в Операції Об’єднаних Сил на території східних областей, проте через окупацію не зміг до неї дістатися…
Тому приєднався до складу 117 окремої бригади територіальної оборони. Вже на службі, влітку 2023-го, після навчання, Василь отримав звання сержанта, був командиром бойової машини – командиром механізованого відділення. Майже 2 роки разом з побратимами бійцю довелось побувати у самісінькому пеклі – у найгарячіших точках Донеччини, де кожен день підстерігає небезпека, де кожен день доводиться втрачати побратимів. Та, перебуваючи на фронті, Василь жодного разу не дав відчути рідним біль та страх війни.
17 лютого 2024 року Василь востаннє вийшов на зв’язок з рідними та повідомив, що заступає на бойове завдання. Ця розмова стала останньою…. Свій останній бій він прийняв того ж дня, 17 лютого на Донеччині. Життя Василя Оксьома забрав ворожий мінометний обстріл.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ