У Ромнах відбулося прощання Анатолієм Підлісним
Прощання відбулося на Алеї Слави, де зібралися рідні, друзі, побратими, представники Роменської та Хмелівської громад та священнослужителі. Кожен вшанував пам’ять Героя, схиливши голову в скорботі.
Анатолій Іванович Підлісний народився 13 липня 1971 року в селі Вощилиха Роменського району. У міцній, дружній родині виховувалося четверо синів. Анатолій був тихим, скромним, сором’язливим хлопчаком: до пізнього вечора ганяв з однолітками м’яча на вигоні, бігав до лісу за грибами, допомагав батькам по господарству. Навчався спочатку у Вощилихівській восьмирічній, а потім у Басівській середній школі.
Після закінчення школи над вибором майбутньої професії довго не роздумував. Змалку навчений до праці, відразу пішов у тракторну бригаду, де вже стільки років трудився помічником комбайнера його батько.
Далі була служба в армії (1989 – 1991 р.р.). Після повернення – знову в рідний колектив, до хліборобської справи. З 2008 – довелося кілька років попрацювати в МХП «Урожайна країна». Останнє місце роботи – охоронник у Філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Колеги та друзі запам’ятали Анатолія як щирого, компанійського та доброго товариша, який завжди був готовий допомогти. Він вирізнявся відповідальністю, працьовитістю та відкритістю, залишаючи по собі лише найкращі спогади.
У 1996 році Анатолій Іванович Підлісний одружився, свою долю знайшов у рідному селі. У сім’ї виховувалися донька та син, у домі панували тепло і затишок, а турбота про добробут і благополуччя була пріоритетом. Він завжди був надійною опорою та підтримкою для своєї дружини.
У червні 2024 року Анатолій був мобілізований до лав Збройних Сил України та пройшов інтенсивну підготовку в навчальному центрі на Київщині, де показав себе доволі влучним стрілком. Після завершення навчання служив радіотелефоністом стрілецького взводу стрілецької роти. З 12 жовтня 2024 року захисник перестав виходити на зв’язок, а на початку листопада родина отримала сповіщення – «пропав безвісти». А далі – безкінечні експертизи ДНК, кошмарні сни і ледь-ледь жевріюча надія – «А, може, живий?..», «Можливо, в полоні?..».
Наприкінці березня прийшло підтвердження того, що захисника не стало…
Радіотелефоніст стрілецького взводу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка солдат Анатолій Підлісний загинув 12 жовтня 2024 року під час виконання оборонних завдань на Донеччині.
Анатолію назавжди 53 роки…
Родина втратила чоловіка, батька, дідуся, брата… І коли перервався зв’язок з ним, донька народила йому третього внука.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ