У селі на Глухівщині лисиці масово поселилися в людських домівках

Справжнє нашестя диких тварин спостерігають у ближніх до Глухова селах. Так, місцеві жителі Обложок розповідають, що лиси настільки знахабніли, що освоїли закинуті людські хати, поробили там нори та вивели потомство. Тепер дорослі самиці не лише крадуть свійську птицю у селян, а й навчають цьому ремеслу малят, повідомляє Неделя.

– Їх у селі зараз багато, торік було якось менше. Як в Обложки в’їжджаєш, починаючи від школи і до траси, – оце лиси тут живуть. Одна жінка хату купила, коли заходить у сусідську закинуту, а там – нори. Так вона жартує, що придбала дім по сусідству з лисицею. Їм ото ще телевізор поставити та грубку затопити, щоб зимувати взагалі було добре, – жартує місцевий 68-річний мешканець Михайло.
Та насправді від такого сусідства люди не в захваті. Хоч, на щастя, руді на обложківців не нападають, але проблематично стало тримати домашню птицю. Доводиться робити міцні загорожі, бо інакше від лисів не врятуватися. Наприклад, нещодавно в одному дворі дикі тварини задушили до трьох десятків птиці. Господарі застукали лиходіїв на гарячому, як вони разом з виводком ласували здобиччю. Не без підстав місцеві побоюються, що невдовзі тварини почнуть не лише вистежувати жертв на вулиці, а й забиратися до сараїв та – чого доброго – нападати на людей. А про випадки сказу в лисиць селяни чули багато разів.
Очільник Глухівської міської лікарні ветеринарної медицини Віктор Носков каже, що така поведінка властива диким тваринам. Коли популяція росте, а їжі не вистачає, лиси перебираються все ближче до людей. Інстинкти та голод придушують страх, тому тварини стають нахабнішими, не бояться лізти до осель. Це може бути дійсно небезпечно, адже лиси схильні хворіти на сказ та є його носіями. Однак заспокоює, що зараз таких випадків значно поменшало, оскільки впродовж останніх кількох років на Глухівщині проводять вакцинацію диких тварин. Препарат скидають з вертольотів, це досить дієво.
Щоб зменшити популяцію, потрібно відстрілювати рудих, але в межах населеного пункту це заборонено. Два роки тому з цією ж проблемою зіштовхнулися мешканці Есмані. Як розповідає селищний голова Віктор Давиденко, свою територію людям таки вдалося відстояти. Зараз тварини вже не заходять у селище.
– Тоді ми звернулися до Глухівського відділу УТМР. Мисливці щотижня проводили рейди, долучилися лісники. Злагоджено підключилися місцеві мешканці: вислідковували, де живуть лиси, де нори, підказували мисливцям. Тому боротися можна і треба, – ділиться досвідом Давиденко.