У селі під Сумами три місяці немає ніякої води
У селищі Кам’яне, що за 20 кілометрів від Сум, протягом трьох останніх місяців немає води. Узимку вийшов із ладу насос у водонапірній вежі. Місцеві жителі вважають, що сільська рада не поспішає щось робити, бо в селищі живе мало людей. Представники ж сільради кажуть, що для ремонту насосу немає грошей, повідомляє “Суспільне”.
“З 18 січня ми живемо без води. Колодязь є, але там води немає. У нас пенсіонери, в нас діти маленькі. Як нам жить?”, – говорить мешканка Кам’яного Оксана Дяченко.
Місцеві жителі розповідають, що зверталися до сільської ради. Там обіцяють допомогти, але поки є тільки письмові відповіді на звернення. Люди вважають, що влада не квапиться з допомогою через те, що Кам’яне – маленьке село, у ньому 10 дворів і 22 жителі, разом із дачниками.
Староста Великобобрицького округу Євгенія Дюкарєва розповіла: “Ми їм завозимо воду. Допомагаємо людям. Ми відновили колодязь, але там мало набирається води”.
Колодязь, про який говорить жінка, викопали 11 років тому. І поки мешканцям Кам’яного пропонують користуватися саме цією водою.
“Піввідра витягли – суцільна глина. Вони його коли копали? Ніхто не дивився за цим, ніхто. Викопали, гроші забрали – а вода не прийшла”, – розповідає мешканка Кам’яного Галина Гавриленко.
“Тут висота – 186 метрів над рівнем моря. Дійти до водоносного горизонту неможливо, це просто бутафорія”, – переконаний мешканець Кам’яного Іван Лютий.
Село Кам’яне входить до складу Верхньосироватської громади. Її голова Алла Александрова розповіла, що в Кам’яному свердловина 90 метрів глибиною. Щоб дістати та відремонтувати насос, потрібно 80 тисяч гривень, яких немає. “На сьогоднішній день, в нашій громаді не прийнятий бюджет Верхньосироватської сільської ради на 2020 рік, тому можливості сплатити кошти підряднику і здійснити ці роботи, замінити той насос, який в скважині, на новий, неможливо. Для того, щоб здійснити підвоз якісної води, питної, потрібні кошти. Якщо немає кошторису, сплатити за доставку води та її довезення до села Кам’яного кожному жителю, неможливо фінансово”, – розповіла голова Верхньосироватської сільської ради Алла Александрова.
Як сказала Алла Александрова, після прийняття бюджету насос відремонтують протягом одного-двох тижнів. А поки мешканці села або самі добувають воду, або користуються підвезеною. “Я вожу регулярно із Сум, набираю пляшки, в мене машина”, – говорить Іван Лютий. Оксана Дяченко розповідає, що возить воду бідоном з Бобрика, за 2 кільметри від Кам’яного.
Чому депутати не приймають цьогорічний кошторис – поцікавилися в голови бюджетної комісії Верхньосироватської сільради Катерини Подольської. “Депутати запропонували скорочення штатів, а голова на це скорочення не погоджується, у зв’язку з цим не прийнятий бюджет”, – сказала Катерина Подольська.
За нормами бюджетного кодексу, заміна насосу – це капітальні видатки, і фінансуватись вони мають винятково за умови прийнятого бюджету на поточний рік. Так прокоментував ситуацію керівник громадської організації “Інститут розвитку територій” Юрій Ганущак. “Прийняття бюджету – це політичний акт, який вказує: нам потрібно те-то й те-то. Якщо депутати не хочуть брати на себе політичну відповідальність, для цього існують вибори, які будуть уже восени”, – сказав Юрій Ганущак.