Олександр Михайлович народився 22 червня 1965 року у селі Пирогівка Шосткинського району. Родина Савіних була дружньою та багатодітною, в ній зростало троє хлопчиків. Через деякий час сім’я переїхала до Шостки. Тут Олександр закінчив 10 класів загальноосвітньої школи № 1, знайшов нових друзів. Значна частина дитячих спогадів пов’язана саме з Пирогівкою – у бабусиному будинку всі родичі збиралися на вихідних, спілкувалися, відпочивали та допомагали по господарству. Олександр допомагав батькам доглядати за приватним будинком і городом, за чималим господарством і свійськими тваринами. Будь-яку справу намагався виконувати на «відмінно».

У жовтні 1983 року юнак був призваний на строкову службу, частина якої проходила в Афганістані. Трудовий стаж розпочався з дворічної роботи на Шосткинській автобазі, потім – на провідному місцевому виробництві. Переважну частину життя Олександр Михайлович пропрацював у сфері харчової промисловості (Шосткинський хлібокомбінат, ТОВ «Кондитерська група «Тай»). Рідні згадують його як людину високої відповідальності та щирої душі. Він був спокійним, неконфліктним, хазяйновитим, охоче допомагав іншим. Всі любили та поважали його.

З початком російського вторгнення у 2016 році Олександр вступив у лави ЗСУ та боронив Україну на території Донецької області. Користувався авторитетом серед побратимів і військового керівництва, отримав статус учасника бойових дій. Після повернення додому одружився з коханою жінкою Світланою. Доля подарувала родині кілька років щасливого життя. Олександр невтомно піклувався про родину. Мріяв частіше збиратися великою сім’єю, їздити на риболовлю. Мріяв про гідне життя для своїх дітей і онуків у мирній і заможній Україні…

В чорний час російської навали чоловік з перших днів війни став на захист рідної Батьківщини. Спочатку боронив кордони у складі сил територіальної оборони, після проходження військового навчання був направлений на Донецький напрямок.

Востаннє бачився з родиною при сумних обставинах – приїздив у короткотривалу відпустку на поховання коханої дружини у січні 2023-го. На фронті виконував обов’язки командира кулеметного взводу. Фронтові побратими любили та поважали його, з турботою називали його «Михалич». У розмовах з рідними найчастіше згадував про онучку Віталіну та онука Антона. Всім серцем прагнув зустрітися з ними та боявся, що не доживе…

17 січня цього року командир кулеметного взводу, старший лейтенант Олександр Михайлович Савін поповнив лави Небесного війська.

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах