Денис Головач народився 17 квітня 1997 року у Шостці, був єдиною дитиною в сім’ї. Навчався у школі № 8, захоплювався спортом. Професійну освіту здобув на базі Шосткинського хіміко-технологічного коледжу, отримав спеціальність хіміка-технолога. Після проходження строкової армійської служби Денис підписав контракт і тривалий час працював у військах спеціального призначення.

Захоплювався контактними видами спортивної боротьби, брав участь у змаганнях з рукопашного бою і часто здобував перемоги. За любов до спорту та активний характер друзі називали його Боксер.

З юності він захоплювався автомобілями та подорожами Україною. В автомобілі проводив більше часу, ніж «на ногах», міг відремонтувати будь-яку машину, і це дуже знадобилося в майбутньому на фронті…

За словами родичів, з дитинства був відкритим, товариським, добрим, з почуттям гумору, оптимістичним. «Майже на всіх фото він посміхається, адже завжди намагався бути позитивним, ніколи не скаржився та вірив у краще», – згадує коханого дружина Катерина. Унікальною рисою чоловіка була його здатність швидко знаходити друзів і добрих знайомих. Багато людей його знали і поважали за легкий характер і людяність. Тривалий час Денис Сергійович працював у столиці та передмісті Києва, у сфері будівництва.

Повномасштабне російське вторгнення зустрів у Вишгороді, де 26 лютого добровільно став на захист Батьківщини (спочатку у складі сил територіальної оборони, потім – у танкових військах). Виконував обов’язки водія, воював на Харківському та Донецькому напрямках. За молодий вік отримав від побратимів позивний «Студент», але з перших днів показав високе знання техніки і добрі практичні навички з водіння автомобіля. Міг не вагаючись привезти хлопцям все необхідне для перемоги, у будь-яку точку України. Користувався високим авторитетом бойових товаришів, за зразкову службу був відзначений Почесними грамотами і медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій».

Вдома на чоловіка чекали батьки, кохана дружина та двоє маленьких синочків (зараз їм 3 і 7 років). Захисник дуже переживав, що сини виростуть без нього і не будуть пам’ятати тата… Мріяв після Перемоги жити разом з родиною, виховувати дітей і радіти тихому сімейному затишку.

Востаннє він спілкувався з дружиною напередодні трагічної загибелі, 26 січня. Цього разу «на нулі» чоловік перебував з грудня минулого року, тому кожна розмова була як остання. 27 січня прийшла чорна звістка – солдат Збройних Сил України, Головач Денис Сергійович загинув під час захисту України, її цілісності та незалежності.

shostka.info

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах