У Сумах через удар авіабомби “поранена” скульптура Ісуса Христа
«У голові не вкладається, як таке може статися. Як Росія може бити по кладовищу, де захоронені люди? Нам спокою не дають, так і тим, хто спочиває навіки, немає від них спокою», — говорять люди, які прийшли на Петропавлівське кладовище. Вони зупиняються біля місця влучання російського КАБа, розглядають зруйновані могили та намагаються оцінити масштаби руйнувань.
29 вересня армія Російської Федерації атакувала Суми чотирма керованими авіабомбами. Одна з них влучила в центральне кладовище, зруйнувала могили та пошкодила храм на його території. Про наслідки цього авіаудару пише Трибуна.Суми.
Найстаріший некрополь міста, що має статус пам’ятки архітектури національного значення, налічує поховання кінця XIX століття. Тут поховані відомі сумські меценати, промисловці, діячі культури та військові різних поколінь.
Вибухова хвиля від КАБа спричинила численні руйнування. Навіть далеко від місця влучання видно посічені надгробки, уламки могильних плит і повалені гілки дерев.
Удар, що зачепив могили близьких
У будній день на кладовищі людно. Місцеві мешканці приходять до могил рідних, друзів і знайомих, перевіряють, чи вціліли поховання після російського удару. Хтось зупиняється біля зруйнованих пам’ятників, хтось мовчки оглядає територію та прямує далі. Серед відвідувачів — Геннадій. Чоловік стоїть за гоструватим парканом і вдивляється в дерев’яний хрест на могилі двоюрідного брата, якого поховав рік тому.
«Фотографія розбилась, ми її прибрали. 4 жовтня буде рік, як ми поховали брата. Поруч із ним — могили його батьків. Ось тут — рідний брат мого батька. Надгробницю його посунуло хвилею. Взагалі на цьому кладовищі поховані і мої батьки, і дружина, і знайомі. Вони знаходяться трохи далі, вціліли».
Геннадій живе неподалік, тому на кладовище прийшов ще в перший день після атаки. Тоді чоловік на власні очі побачив наслідки російського удару.
«Там стояли дуже хороші пам’ятники… Росіяни воюють з покійниками, мерцями…»
Чоловік продовжує наводити лад біля поховань. Поки він прибирає, у небі чути гул безпілотника, який кружляє над містом.
«Мені не страшно тут знаходитися, я ж живу неподалік. Я вже чув не один вибух у цьому районі».
Понад 100 могил
«Ця російська атака пошкодила більше 100 могил. Точну цифру ми не можемо назвати, бо досі ще збираємо інформацію. В епіцентрі могили зруйновані, але також і багато могил, які були посічені, розколоті осколками, пошкоджені вибуховою хвилею», — говорить директор КП «Спецсервіс» Олег Левченко.
Нині адміністрація кладовища оглядає територію та фіксує руйнування в акті обстеження. Документ планують направити до правоохоронних органів для ініціювання кримінального провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Окремо збитки фіксують за зверненнями власників поховань. Родичі померлих звертаються до адміністрації кладовища, щоб дізнатися про стан могил, а також до правоохоронних органів. Після документування пошкоджень постане питання відновлення зруйнованих пам’ятників і поховань.
Комунальні працівники збирають гілки дерев, розкидані вибуховою хвилею. Вантажівка вивозить їх із території кладовища.
«Ми свою частину — місце загального користування — робимо, як комунальне підприємство. Це пошкоджені тротуари, огорожі. А могилки — це власність громадян. Але ми будемо всіляко допомагати, взаємодіяти».
Тим часом люди продовжують приходити та дивитися на руйнування.
«У нас, на жаль, прильоти кожного дня. Але не кожного дня КАБи падають на кладовище, де поховані люди. Навіть мертвим не дають спокою», — продовжує Олег Левченко.
Шрами Христа
На сонці виблискує хрест. Перед ним — статуя Ісуса Христа. На грудях і під ребром чітко видно порізи від уламків російської авіабомби. Люди зупиняються біля скульптури, розглядають сліди удару.
«Символічно. Прямо над серцем», — говорять перехожі.
Пошкоджений пам’ятник стоїть над могилою Дмитра Суханова — міського голови Сум та відомого мецената міста у XIX столітті. Уламки російської авіабомби залишили сліди на скульптурі, яка пережила понад століття історії міста.
Неподалік розташовані дві мармурові скульптури з білого італійського мармуру — «Янгол з дитиною» та «Голгофа». Їх створив французький митець Арістід Круазі на замовлення родини Харитоненків. Скульптури встановили на могилах родини в Сумах у 1891 та 1894 роках. Нині вони є пам’ятками культурної спадщини національного значення. Попри російську атаку, обидві скульптури вціліли.
Між похованнями меценатів стоїть Петропавлівський храм — ще одна пам’ятка архітектури національного значення, посічена уламками російської авіабомби.
Вибухова хвиля вибила вікна, пошкодила шибки та штукатурку, а в кількох місцях обвалила стелю. Також пошкоджені двері й дерев’яні конструкції, з місць зірвані деякі ікони. Покрівля пробита в багатьох місцях, а стіни посічені уламками різного розміру.
За словами настоятеля храму протоієрея Миколая Голика, практично вся будівля зазнала пошкоджень. Це вже четвертий випадок, коли Петропавлівський храм постраждав унаслідок російських ударів.
Білі стіни храму посічені уламками. Під час атаки за ними ховалися люди, які перебували на території кладовища й почули про загрозу удару КАБами по місту.
Товсті стіни будівлі захистили їх від уламків. Серед тих, хто ховався у храмі, була й Марина — прибиральниця центрального кладовища. Жінка розповідає, що час від часу шукає тут укриття, а цього року робити це доводиться дедалі частіше.
«У нас тут немає укриття, тому ми ховаємося хоча б у церкві. Там стіни товстіші, можемо пересидіти. Того дня ми теж були у церкві і чули, як падає КАБ. Штукатурка та стекла посипалися, та ми, слава Богу, цілі».
Прибирати уламки пам’яті
Після атаки Марина разом з іншими працівниками покинула територію кладовища. Існував ризик повторних ударів, тому залишатися там було небезпечно. Коли жінка повернулася — побачила розбиті могили.
«Я стояла і ноги трусилися. Дуже страшно на це все дивитися. Це вже другий приліт на кладовище. Ми зазвичай прибираємо територію: розчищаємо доріжки, замітаємо листя. А тепер прибираємо після прильотів».
Понад десять років Марина працює у сфері благоустрою кладовищ, чотири з них — на Петропавлівському. За цей час російські обстріли неодноразово пошкоджували службове приміщення комунальників — там чотири рази вибивало вікна. Та цього року її робоче місце все частіше опиняється під загрозою російських атак.
«Страшно ходити. Страшно працювати. А що робити? Іншого виходу немає — працювати треба. Люди телефонують, питають, чи цілі могили їхніх рідних. А хто може прийти — питаються, коли ми все приберемо. Та нас тут чотири людини, намагаємося, але все прибрати важко за такий короткий час. Та й тривоги ці теж не завжди дають попрацювати».
Марина вказує рукою на шматки могильних плит. На них можна розгледіти фрагмент зображення лопаті гвинтокрила або крила літака.
«Тут, здається, чотири могили були військових. Афганців. Де чия могила — важко зрозуміти. Тут просто місиво… Уламки ми знаходимо і далеко від епіцентру, і люди нам приносять. Вчора мама загиблого захисника принесла уламок, який знайшла біля могили сина. Він долетів до Алеї Слави».
***
«Афганці… і церква московського патріархату… — говорить чоловік, який проходить повз. — Ось з ким вони воюють… З мертвими та Богом».
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію