У Сумах чиновникам більше подобаються куплені дипломи, ніж чесні нагороди

У Сумах знову свято «високих мистецьких досягнень» — щоправда, для цього навіть не обов’язково щось вигравати. Достатньо… сплатити внесок.

На офіційному сайті міської ради чиновники радісно звітують про «талановитих дітей», які «здобули перемоги» одразу на кількох конкурсах.
Звучить гордо — поки не читаєш умови цих «змагань».

ДМШ №1 — школа, де талант починається з переказу на картку ФОПа

Учні першої музичної школи «перемогли» у одразу трьох конкурсах — дистанційних, багатожанрових і… з тарифами на нагороди.

“Учні ДМШ № 1 продовжують демонструвати високий рівень підготовки:

🔹Вікторія Мислівченко з відділу народних інструментів (викладачка Олена Наталуха) отримала І премію у Всеукраїнському двотуровому конкурсі «Струни душі».

🔹Ольга Мартиненко – учениця оркестрового відділу (викладачка Тетяна Костенко) здобула І премію на міжнародному дистанційному фестивалі-конкурсі Golden time talent.

🔹Анастасія Костенко та Лілія Коплик – стали лауреатками І премії V Всеукраїнського двотурового фестивалю-конкурсу «Козацькому роду нема переводу» (викладачка Тетяна Костенко).”

А ось офіційна інформація із “положень” цих “конкурсів”:

• «Струни душі» — Акційна пропозиція! Для перших 25 учасників — вартість участі лише 45 грн!
  • Golden time talent — прайс-лист чіткіший, ніж у кафе: від 150 грн за соло до 680 грн, +200 грн за кубок зверху.
  • «Козацькому роду…» — тут ціни вже залежали від розміру колективу та жадібності до медалей і стартують від 130 до 680 гривень!

Головне правило цих «конкурсів»:
«Сплачуйте, надсилайте чек на Viber — і отримуйте заслужений диплом».

Судячи з офіційної подачі міськради, це рівень світового мистецтва. Ну а що? Не таланти ж винні, що тепер творчість оцінюється скріншотом оплати.

А тепер — контраст. ДМШ №2 робить те, що називається “реальні конкурси”

У другій музичній школі провели величезні внутрішні виконавські змагання:
53 вокалісти, 32 оркестранти, 28 учнів народного відділу.
Жодних «вступних внесків», жодних тарифів на кубки, жодних ФОПів, що надсилають «медаль за 200 грн» Новою поштою.

Просто діти, музика, конкуренція і результат.

Але знаєте, що цікаво? Міська рада майже повністю проігнорувала реальні змагання і зробила акцент на куплених дипломах.

Питання, яке висить у повітрі: чому чиновникам більше подобаються медалі, які приходять поштою після оплати?

Може, бо це зрозуміліше? Бо в таких конкурсах усе просто: оплатив — отримав.
Ніяких стресів, ніякої конкуренції, ніяких непередбачуваних результатів. Красиво, швидко, інста-friendly.

А може, тому що й самі звикли купувати собі «визнання», грамоти, рейтинги та премії?
Тож і дітям показують: так теж можна. І навіть дуже вітається.

Поки одні діти реально змагаються, інші — спонсорують бізнес на “мистецьких перемогах”.

І саме другий варіант чомусь прикрашає стрічки офіційного сайту міської ради.

Можливо, у Сумах настав час чесно відповісти: що важливіше — результат чи чек з грою «оплатити заявку»?

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ