У Сумах поховали захисників Андрія Пальчуна та Олексія Рябенка

У Сумах провели в останню путь захисників Андрія Пальчуна та Олексія Рябенка. Обидва пішли захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення і загинули на полі бою.

22 квітня біля палацу культури СНВО у Сумах зібралися рідні, знайомі та друзі захисника Андрія Пальчуна.

Побратим “Кіпіш” розповів, що разом готувалися до бойового виходу, який став для Андрія останнім.

Вийшли в Авдіївку, вистояли там 9 діб, і в той день, коли ми мали виходити, він вранці отримав одне поранення. Далі, при виході, ще один прильот – і ще одне поранення, таке, що несумісне з життям, це при виході з Авдіївки 16 лютого. На час смерті я був поруч з ним також. Коли він загинув, я втратив руку. Там дуже тяжка була ситуація. Він був як і побратим хороший, і людина хороша, і постійно навчався військової справи, хотів розвиватися і зробити для країни щось добре.

За інформацією Сумського ТЦК, Андрій Пальчун став на захист країни 24 лютого 2022 року. Воював у складі штурмового батальйону. Після загибелі кілька тижнів вважався зниклим безвісти. В Андрія залишилася наречена. Вона розповіла: планували одружитися влітку, коли Андрій прийде у відпустку. Каже, що він ніколи не ховався за чужими спинами, любив допомагати людям, був щирим, відвертим і добрим.

Я сподіваюсь, що ми зустрінемось там, на небесах, всі разом, і не будемо згадувати про ці страшні часи. Я хочу, щоб він знав, що я його дуже сильно люблю, він завжди у моєму серці. Він був найкращий.

Цього ж дня у храмі Архангела Михаїла на Басах прощалися зі старшим солдатом Олексієм Рябенком.

Я його знаю з 1993 року, це мій кум, хрещений моєї дитини. Дуже добра була людина, — розповіла Тетяна Ісаєва, кума Олексія Рябенка.

В нього такий був характер, щоб захищати. Останній раз ми його бачили два роки назад, у військовій формі він був. Йому 57 років, міг би й не йти, а пішов все одно, розповіла сусідка Олексія Рябенка Галина Гетьманська.

Я його знаю ще – працювали ми в колгоспі, я працював головним інженером, він у мене був водієм. Добра, порядна людина, з ним не було ніяких проблем, я знав, що машина в мене завжди була справна. Ніколи він не підвів ні мене, ні своїх товаришів по роботі, сказав Володимир, колега загиблого.

Як розповідають знайомі Олексія, він майже все життя прожив у селі Бобрик Білопільського району, останнім часом мешкав у Сумах. Пішов служити в перші дні вторгнення. Загинув 15 квітня під час виконання службових обов’язків. Побратим, який служив разом з Олексієм від самого початку, Сергій Керусов згадує його як людину, яка завжди могла підтримати і допомогти.

Починалося все в Сумах, після Сум поїздили і по нашій області, і по Харківській області, недавно нас перекинули на Донецьку область. Так вийшло, що пряме попадання. П’ять разів мимо, а на шостий влучили прямо нам в окоп. На момент, коли доліз до нього, врятувати його не вдалось. Дві людини загинуло, і втрьох ми залишилися живі. Тяжко усвідомити, що такої людини більше немає. Його можна було дійсно назвати “золотою людиною”.

Захисників Олексія Рябенка та Андрія Пальчуна поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища.

suspilne.media

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ