“Вони побігли допомагати людям”. У Сумах попрощалися з вчителькою Мариною Чудесою та її мамою

У Сумах попрощалися з вбитими російською армією вчителькою Мариною Чудесою та її мамою Людмилою Сергієнко. Жінки загинули 13 квітня в центрі Сум внаслідок ракетного обстрілу.

 Після першого вибуху жінки побігли допомагати пораненим, розповідає свекор Марини.

“Вони їхали сюди, на кладовище, прибирати тут могилки. І зателефонував мені син, каже: ні Марина, ні Людмила, теща, трубку не беруть. Вони вийшли з машини і побігли допомагати людям, які кричали. І другий приліт їх накрив.Як розповідав мені брат покійної Людмили, він за ними йшов метрів 15-20 позаду, після другого вибуху, коли його теж відкинуло вибуховою хвилею, він, коли розсіявся дим, піднявся, підбіг до них, сестра була в жахливому вигляді, ще була жива”, — розповів родич загиблих Іван Чудеса.

Пан Іван називає невістку донькою, розповідає, що знав її з дитинства, родини мешкали в одному будинку. Каже, коли старший син одружився з Мариною, вони стали спілкуватися постійно.

“Зустрічалися практично кожен день або через два дні, і спілкування завжди було і приємне, і цікаве. А тепер не можу собі уявити, що вона більше до нас не прийде. Сваха теж золота людина в мене, завжди весела. Що Марина, що Людмила, її мати, яка теж загинула разом з нею”, — додав пан Іван.

Чоловік розповідає, що Марина вирощувала виноград, з яким займала призові місця на виставках. Жінки старанно доглядали город.

“Трудяги. А сваха навіть і мені допомагала. В мене пара вуликів, так і маску одягала, і мені допомагала біля бджол лазити, і мед качати”, — додав чоловік.

Іван Чудеса працює вчителем технологій у тій же школі, що і його невістка. Марина викладала біологію та основи здоров’я, у сумській школі №2 пропрацювала 21 рік, розповіла директорка Ірина Кащенко.

“Для нас, як для колективу, це дуже велика втрата, ми й досі не можемо повірити, що її з нами немає. Світла, чуйна, доброзичлива, завжди йшла на допомогу, як мама була дуже гарна, діти її любили”, — додала Ірина Кащенко.

“Марина Олександрівна була дуже щирою, доброю, вона завжди була з усмішкою, я не пам’ятаю її сумною, вона завжди посміхалася. Вона завжди навчала нас бути хорошими людьми”, — згадує про вчительку учениця Марія.

“Вона прагнула, щоб нас чомусь саме навчити, не просто щоб вона провела урок і все, вона хотіла нас навчити. Якщо ми хотіли влаштувати якийсь захід, то вона завжди нас підтримувала, водила на різні заходи”, — зізналася Дар’я Крючкова.

“Вона взагалі була неймовірною людиною, всіх підтримувала та поважала”, — розповіла Анастасія Тетянченко, учениця Марини Чудеси.

Дві доньки Марини теж учениці другої школи, молодша навчається в 9 класі, старша – випускниця, розповів їхній дідусь, в один день дівчата залишилися без мами і без бабусі.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ