Вистава створена за однойменною п’єсою французького драматурга Марка Камолетті. Прем’єрний показ відбувся у 1960 році на сцені одного з найбільших паризьких театрів «Comedie Caumartin». У 1991 році п’єса була занесена в Книгу рекордів Гіннеса як найпопулярніша французька п’єса в усьому світі.

Жанр вистави – комедія положень. Сюжет крутиться навколо теми стосунків чоловіків та жінок. Палкого кохання тут немає, а от спалахів симпатій, коливань вибору, інтриг та контрінтриг вистачає. Як і смішних для публіки ситуацій, у які повсякчасно потрапляють герої спектаклю.

«Боїнг Боїнг» – перша самостійна режисерська спроба відомого сумським глядачам актора Владислава Калінічека. Перший млинець не спікся глевким. Вистава дійсно вийшла веселою і одночасно по-французьки елегантною. Тобто глядач має можливість дві години сміятися не з низькопробних жартів, не з того, що хтось боляче, але кумедно впав, а тому, що герої, які зовсім не намагаються нікого смішити, постійно самі себе ставлять у смішні ситуації.

Насправді розумна комедія ще з часів древніх греків вважалася високим жанром на рівні трагедії. Бо примусити різних людей, які складають публіку, сміятися набагато складніше, ніж навіть спровокувати на сльози.

У режисера Владислава Калініченка актори грають максимально органічно. Тобто навіть не грають, а просто живуть на сцені та існують у заданих обставинах. Саме обставини і генерують сміх глядачів. По суті усі персонажі нормальні та зрозумілі люди — не жалюгідні, не хворі – нормальні, у тому сенсі, що знаходяться у межах тієї норми, з якою ми стикаємося і якому приймаємо у повсякденному житті. І кожен за нас, якщо заграється, може опинитися на їх місці. А буває і так, що ми граємо і не знаємо про це, бо це чужа гра, а нас в ній тільки використовують.

Втім, іскра гумору виникає не тільки з ситуацій, а ще й дотепних режисерських знахідок, коли якісь додаткові рухи або елементи антуражу вносять у дію непередбачені текстом жартівливі барви.

Вистава жива, динамічна, вона бере розгін не з самого початку, а десь після першої третини першої дії, але потім вже не дає нудьгувати і сумувати та постійно виклтикає посмішки і гарний настрій. З ним публіка і покидає приміщення театру по закінченню.

Окремо відзначимо чоловічий дует. Головного героя – ловеласа Бернара у різних акторських складах грають Владислав Писарев та Олександр Михайлов. Якщо перший вже давно улюбленець сумської публіки, то другий – нове акторське обличчя. Олександр сподобався тим, що грає на повних емоційних обертах, але не переграє, як професійний вокаліст, який навіть в моменти особливо гучного форте співає, а не кричить.

Другим у дуеті виступає теж добре відомий сумській публіці Юрій Оноприйко. Але у ході спектаклю виявляється, що не такий вже і відомий. Актор приємно здивував майстерним сценічним перевтіленням. Його герой Робер – трохи кумедний, трохи незграбний, але дуже симпатичний.

Щодо жіночої акторської частини, то і сама п’єса, і фантазія режисера у даному випадку дають їм можливість «відірватися» усім складом на всю повну жіночу емоційну палітру.

Так що запрошуємо на виставу. Буде гарантовано весело під час вистави і гарно на душі по її завершенню.

Автори спектаклю:

Режисер-постановник — Владислав Калініченко

Художник-постановник – Лариса Аполлонова

Художник з костюмів – Любов Медвідь

Музичне оформлення – Владислав Калініченко

Дійові особи:

Бернар – Владислав Писарев, Олександр Михайлов;

Берта – Дарія Маригіна, Вікторія Рашевська-Горбань;

Робер – Юрій Оноприйко;

Мішель – Олена Оноприйко; Ангеліна Грищенко;

Марта – Анастасія Леміш, Катерина Саченко;