Із труби всі стоки міста приходять до очисних споруд. Далі відбувається 3-етапне очищення на понад 50 гектарах площі, говорить начальник очисних споруд Микола Покутній:

“Перша частина – це механічна обробка. Там видаляють плаваючі і важкі предмети. Друга частина – це біологічна частина. Там відбувається біологічна обробка органіки. Третя частина – знезараження”.

“Ми витримуємо технологічний процес на 99 відсотків. Сьогодні очисні споруди потрібно робити нові. Приблизно потрібно 30 мільйонів євро потрібно, щоб зробити реконструкцію 4 черги. Ця черга дає нам приймати всі стоки, які дає місто і виконувати на 100 відсотків технологічний процес”, – зазначив Анатолій Сагач.

За його словами, гроші братимуть у кредит. Де – наразі вирішують.

Ситуацію проаналізував Микола Сотник, колишній керівник «Міськводоканалу», а нині доцент кафедри прикладної аеродинаміки: “Очисні споруди в аварійному стані. Це стосується обладнання відстійників, від того гусака, з якого все витікає – залишився один фрагмент. Може бути так – що вода буде в водопроводі, а її перекриють, бо стоки дівати нікуди. Або стоки підуть прямо в річку. Ситуація тривожна. Починати цю робот треба було років 30 назад. Треба розробити комплексний проект, який би враховував графік надходження стоків, прогноз їхнього хімічного стану, і потім робити всю цю реконструкцію”.

Перша чергу цих очисних споруд збудували у 1968 році. Другу – через десять років. Востаннє,за словами Анатолія Сагача,запустили 3 чергу – у 90-х роках минулого століття. Четверта черга – недобудована.

Нагадаємо, 16 вересня відпочивальники у Пслі зафіксували бруд на поверхні води. У Міськводоканалі назвали це донним мулом. За словами керівника Держпродспоживслужби області Віталія Моісеєнка, за результатами відібраних ними проб вода в Пслі у 20 разів перевищує норму кишкової палички, тобто у воді наявні фекалії.