Ввечері 3 вересня російська керована авіабомба влучила в один з корпусів Сумського державного університету. Руйнування зазнали чотири поверхи, в тому числі і спортивна зала, передає Суспільне.

З цього залу розпочиналась історія дзюдо в Сумській області, говорить віцепрезидент Сумської обласної федерації дзюдо Сергій Колесніченко: “У 1979 році сюди прийшов перший тренер Слюсар Іван Іванович і розпочав тут заняття. І будучи юнаком ще чотирнадцятирічним, я прийшов сюди у 82 році, у нас уже були старші, ми прийшли і навчались у хлопців”.

“Всі мої перші змагання були тут. Я пам’ятаю на перших змаганнях я посів четверте місце, потім тренувався, тренування не пропускав і на наступних змаганнях десь місяців через чотири я став чемпіоном”, — згадує чоловік.

Роман Линник у цьому залі тренував юних спортсменів. Говорить, тут займалось багато дітей: “У нас тренувались близько шістдесяти дітей. Є і майстри спорту, і кандидати, і першорозрядники, і маленькі дітки. Ми вели таку групу для маленьких діток, яким давали фізпідготовку”.

Чолові згадує, в той день наче щось відчував: “Таке якесь відчуття в той день було нездорове. Коли відбувся вибух, у мене посипалися біля дому всі сухі гілки із дерев. Хлопці мої дзвонять: “Ромчик, твого спортзалу немає”.

Тренер розповідає, як відбулось спілкування з дітьми, які тренувались у цьому залі: “Вони всі дзвонили мені і плакали. Питали: “а що тепер у нас буде?”. Кажу: “не засмучуйтесь, буде, буде, зробимо”.

На цій поличці у залі стояв кубок. Після удару він вистояв. “Вистоїмо і ми”, — говорить Роман Линник.

“До війни ми, в принципі, дружили. І з білорусами, і з росіянами. Ми кожного року приїздили до них на турніри. І кожен рік вони приїздили. Були такі турніри, що по шістдесят чоловік тільки з Росії приїздили до нас. Всі казали красиві слова, а як до діла дійшло — багато з них просто промовчали”, — розповідає Сергій Колесніченко.

Сергій Колесніченко говорить, сумське дзюдо житиме. І приноситиме ще нашому місту славу і медалі.

Поділитися в соціальних мережах