У Сумах з’явилася перша водійка автобуса
Інна Слабко 20 років тому опанувала фах водійки тролейбуса, а з початку цього тижня вже їздить на автобусних маршрутах у Сумах. Нині вона єдина жінка-водійка автобуса у КП “Електроавтотранс”. Про кермування автобусом та тролейбусом і про бажання вчитися нового – розповіла Суспільному.
Робочий день Інни Слабко починається з проходження медогляду, перевірки книги обліків, запису часу початку маршруту, далі – можна рушати. Нині вона єдина жінка-водійка автобуса серед 56 чоловіків у КП “Електроавтотранс”. До того, 20 років кермувала тролейбусом.
“З них майже 12 років – на тролейбусі-“гармошці” їздила. Ще раніше у мене з’являлися думки, що далі хочу вчитись їздити на великій вантажній автівці або ж автобусі”, – згадує водійка.
Інна Слабко пройшла спеціальні курси для майбутніх водіїв та водійок автобусів. За словами прессекретарки КП “Електроавтотранс”, такі навчання є і зараз.
“Керівництво ухвалило рішення перенавчати водіїв тролейбусів на водіїв автобусів. Щоб у випадку якихось довготривалих аварійних ситуацій можна було замінити водіїв автобусів на водіїв тролейбусів”, – пояснює прессекретарка КП Марина Вакулішина.
Крім цього, у разі аварійних ситуацій планують запроваджувати додаткові автобусні рейси й ці водії та водійки зможуть на них працювати.
“Йде процес навчання, просто ще не всі склали іспити. Так що, мабуть, ви побачите ще дівчат за кермом автобуса дуже скоро”, – каже Інна Слабко.
До того, як кермувати тролейбусом, а згодом автобусом, жінка була в’язальницею – в’язала светри та кофти. Проте вирішила змінити фах і відгукнулася на вакансію у центрі зайнятості.
“Це так було, спонтанно. Оскільки фірма вже розпадалася і треба було йти на біржу становитись. І там вже я побачила об’яву. Мені подружка каже: “Ну а чого ти, ти ж вмієш уже їздить. Іди, спробуй”. Я пішла, спробувала, одразу мене прийняли і далі пішла вчитися. Не жалкую зовсім. Дуже подобається”, – додає водійка.
Про особливості кермування тролейбусом говорить: “На тролейбусі це звичайно ж проводи. Далеко не поїдеш, у нас же ж напруга подається на тролейбуси. Коли морози і дощ, то вугільні вставки треба міняти. За кожним рейсом залазимо на дах, міняємо вугільні вставки, бо просто так тролейбус не поїде. Фізично складно. Ми дівчатка сильні, ми можемо, ми справляємося”.
Нині тролейбусами у Сумах кермують 45 чоловіків та 45 жінок. Коли Інна Слабко тільки починала працювати водійкою цього транспорту, каже, ніхто не дивувався жінці-водійці. Проте почавши кермувати тролейбусом-“гармошкою”, стала помічати подив людей.
“Коли я вже на “гармошці” працювала, тоді так, дуже часто дивувались, компліменти робили і питання різні ставили. А зараз як побачили жінку на автобусі, то це вже зовсім. Це вже… очі на лоб вилазять у людей”, – усміхається Інна Слабко.
Окрім роботи, жінка кермує і власною автівкою.
“Це ж інші габарити. Автівка дуже маленька порівняно з автобусом та тролейбусом. Їх частіше навіть на перехрестях пропускають – поважають комунальний транспорт”, – говорить Інна Слабко.
Водійка додає, свою роботу любить, хоча пасажири бувають різні. Проте серед них і багато вдячних.
“Якщо ще почекаєш людину, яка бігла, так взагалі задоволені, пасажири готові все віддати за це. Цукерочками, яблучками, пиріжками пригощають, що в кого є. Виходять з тролейбуса, з автобуса, люди дякують і мені приємніше працювати”, – говорить водійка.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ